Уможливлення учнівської аґентності в інноваційних школах України: пріоритизація чинників інноваційного навчального середовища

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.18523/2617-9067.2023.6.85-92

Ключові слова:

учнівська аґентність, інноваційні українські школи, інноваційне навчальне середовище (ІНС), уможливлення учнівської аґентності, теорія критичного реалізму, структурна/культурна – аґентнісна взаємодія, пошук ідентичності, самоідентифікація учнів, «Нова українська школа»

Анотація

Цю статтю присвячено презентації та обговоренню першої частини результатів, отриманих під час онлайн-опитування 22 засновників/директорів інноваційних та/або альтернативних шкіл України (2022). Учасники дослідження визначали ступінь важливості низки чинників інноваційного навчального середовища (ІНС), використовуючи шкалу оцінювання важливості для кожного. Набір пріоритетів чинників, що сформувалися в результаті дослідження, виконує два завдання: по-перше, щодо змісту допомагає визначити ядро інноваційних зусиль у контексті необхідності розвивати сильну учнівську аґентність; а по-друге, методологічно слугує елементом, що структурував глибинні інтерв’ю, проведені з учасниками дослідження після анкетування.
Визначення пріоритетних чинників ІНС виконує декілька дослідницьких завдань. По-перше, чинник спільного розуміння особливостей бачення процесу навчання усіма, хто працює з учнями, – абсолютний лідер за важливістю серед чинників ІНС – свідчить про засадничу роль цінностей, які визначають структурну взаємодію. По-друге, важливість групи чинників, що стосуються пізнання учнями самих себе (самопізнання), пошуку власної ідентичності та регулярної практики аналізу навчального досвіду й саморефлексії, акцентує критичну важливість супроводу учнівства в цій роботі, щоб уможливити прояви суб’єктивного в процесі навчання. І, нарешті, по-третє, багатовимірність важливих чинників ІНС натякає на необхідність сприймати процес навчання комплексно, а не таким, що дорівнює викладанню. Хоча роль професійної готовності вчителів як «провідників» інноваційного навчання є дуже важливою, і результати дослідження це підтверджують.
Вимір роботи з учнями в частині їхнього самопізнання та самоідентифікації є знаковим для ІНС, оскільки саме чутливість до індивідуальних особливостей учнів і здатність навчального середовища диференціюватися відповідно до різних потреб учнів становлять сутність його інноваційності.

Біографія автора

Вікторія Гуменюк, Національний університет «Києво-Могилянська академія»

Аспірантка кафедри соціології та Докторської школи імені родини Юхименків НаУКМА

v.humeniuk@ukma.edu.ua

Посилання

  1. Archer, M. (1995). Realist Social Theory: The Morphogenetic Approach. Cambridge University Press.
  2. Archer, M. (1996). Culture and Agency. The place of Culture in Social Theory. Cambridge University Press.
  3. Archer, M. (2000). Being Human: The Problem of Agency. Cambridge University Press.
  4. Archer, M. (2003). Structure, Agency, and the Internal Conversation. Cambridge University Press.
  5. Atkinson, R., & Flint, J. (2001). Accessing hidden and hard-to-reach populations: Snowball research strategies. Social Research Update, 33.
  6. Bandura, A. (1997). Self-efficacy: The exercise of control. W.H. Freeman and Company.
  7. Bandura, A. (2001). Social cognitive theory: An agentic perspective. Annual Review of Psychology, 52, 1–26. https://dx.doi.org/10.1146/annurev.psych.52.1.1
  8. Bandura, A. (2006). Towards a psychology of human agency. Perspectives on Psychological Science, 1(2), 164–180. https://dx.doi.org/10.1111/j.1745-6916.2006.00011.x
  9. Charteris, J., & Thomas, E. (2016). Uncovering “Unwelcome Truths” through Student Voice: Teacher Inquiry into Agency and Student Assessment Literacy. Teaching Education, 28(2), 162–177. https://doi.org/10.1080/10476210.2016.1229291
  10. Charteris, J., & Smardon, D. (2018). A typology of agency in new generation learning environment: Emerging relational, ecological and new material considerations. Pedagogy, Culture & Society, 26(1), 51–68. https://dx.doi.org/10.1080/14681366.2017.1345975
  11. Faugier, J., & Sargeant, M. (1997). Sampling hard-to-reach populations. Journal of Advanced Nursing, 26, 790–797.
  12. Guetterman, T. C. (2015). Descriptions of Sampling Practices Within Five Approaches to Qualitative Research in Education and the Health Sciences. Forum Qualitative Sozialforschung / Forum: Qualitative Social Research, 16(2). https://doi.org/10.17169/fqs-16.2.2290
  13. Harris, L. R., & Brown, T. L. (2010). Mixing interview and questionnaire methods: Practical problems in aligning data. Practical Assessment, Research, and Evaluation, 15, article 1. https://doi.org/10.7275/959j-ky83
  14. Hitlin, S., & Elder, G. H., Jr. (2007). Time, self and the curiously abstract concept of agency. Sociological Theory, 25(2), 170–191. https://dx.doi.org/10.1111/j.1467-9558.2007.00303.x
  15. Humeniuk, V. (2020). Agency: the plurality of definitions and operationalization in the context of school education. NaUKMA Research Papers. Sociology, 3, 27–36. https://doi.org/10.18523/2617-9067.2020.3.27-36 [in Ukrainian].
  16. Humeniuk, V. (2022). Learner agency in the context of innovative learning environment: its conceptualization and theoretical basis. Sotsiolohiia: teoriia, metody, marketynh [ Sociology: Theory, Methods, Marketing], 1, 144–164. https://doi.org/10.15407/sociology2022.01.144 [in Ukrainian].
  17. Morris, T. (2006). Social Work Research Methods: Four Alternative Paradigms (1st ed.). Sage Publications Incorporation.
  18. Monitoring NUS. Results and recommendations. The first stage, 2019–2020. (2021). Ministry of Education and Science of Ukraine, Kyiv, Ukraine. https://mon.gov.ua/storage/app/media/nova-ukrainska-shkola/2021/Monitorynh/Monitorynh_vprovadzhennya_reformy_NUSH_rezultaty_ta_rekomendatsiyi_26_02.pdf [in Ukrainian].
  19. OECD. (2013). Innovative Learning Environments, Educational Research and Innovation. OECD Publishing. https://doi.org/10.
  20. /9789264203488-en
  21. OECD. (2015). Schooling Redesigned: Towards Innovative Learning Systems, Educational Research and Innovation. OECD Publishing. https://doi.org/10.1787/9789264245914-en
  22. OECD. (2017). The OECD Handbook for Innovative Learning Environments, Educational Research and Innovation. OECD Publishing. https://doi.org/10.1787/9789264277274-en
  23. OECD. (2018). The Future of Education and Skills. Education 2030. https://www.oecd.org/education/2030/E2030%20Position%20Paper%20(05.04.2018).pdf
  24. OECD. (2019). Conceptual Learning Framework. Student Agency for 2030. http://www.oecd.org/education/2030-project/teaching-andlearning/learning/student-agency/Student_Agency_for_2030_concept_note.pdf
  25. Patton, M. Q. (2002). Two decades of developments in qualitative inquiry: A personal, experiential perspective. Qualitative Social Work, 1(3), 261–283. https://doi.org/10.1177/1473325002001003636
  26. Roland, G. (2004). Understanding institutional change: fast-moving and slow-moving institutions. Studies in Comparative International Development, 38(4), 109–131. https://doi.org/10.1007/BF02686330
  27. Sahlberg, P. (2015). Finnish Lessons 2.0: What can the world learn from educational change in Finland? (2nd ed.). Teachers College Press, Columbia University.
  28. Schoon, I. (2018). Conceptualizing Learner Agency: A Socio-Ecological Developmental Approach. Centre for Learning and Life Chances in Knowledge Economies and Societies. https://www.llakes.ac.uk/wp-content/uploads/2021/03/LLAKESResearch-Paper-64-Schoon-I.pdf
  29. Shevchenko, S. (2021). Changes in the Ukrainian Educational Field in the Conditions of Social Uncertainty. Ukrainian Sociological Journal, (25), 17–36. https://doi.org/10.26565/2077-5105-2021-25-02 [in Ukrainian].
  30. Sztompka, P. (1996). Sociologija social’nyh izmenenij [The Sociology of Social Change] (V. Yadov, Ed.). Aspect Press [in Russian].
  31. Vorona, V., & Shulha, M. (Eds.). (2019). Ukrainske suspilstvo: monitorynh sotsialnych zmin [Ukrainian society: monitoring of social changes], 6 (20). Institute of Sociology of the National Academy of Sciences of Ukraine. https://i-soc.com.ua/assets/files/monitoring/mon2019.pdf [in Ukrainian].

##submission.downloads##

Опубліковано

2023-11-22

Як цитувати

Гуменюк, В. (2023). Уможливлення учнівської аґентності в інноваційних школах України: пріоритизація чинників інноваційного навчального середовища. Наукові записки НаУКМА. Соціологія, 6, 85–92. https://doi.org/10.18523/2617-9067.2023.6.85-92

Номер

Том 6 (2023): Наукові записки НаУКМА. Соціологія

Розділ

Статті

Ліцензія

Авторське право (c) 2023 Victoria Humeniuk

Creative Commons License

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.

Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з такими умовами:

а) Автори зберігають за собою авторські права на твір на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License CC BY 4.0, котра дозволяє іншим особам вільно поширювати (копіювати і розповсюджувати матеріал у будь-якому вигляді чи форматі) та змінювати (міксувати, трансформувати, і брати матеріал за основу для будь-яких цілей, навіть комерційних) опублікований твір на умовах зазначення авторства.

б) Журнал дозволяє автору (авторам) зберігати авторські права без обмежень.

в) Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо поширення твору (наприклад, розміщувати роботу в електронному репозитарії), за умови збереження посилання на його першу публікацію. (Див. Політика Самоархівування)

г) Політика журналу дозволяє розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у репозитаріях) тексту статті, як до подання його до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).