Соціальні детермінанти здоров’я українських біженок у Чеській Республіці

Автор(и)

  • Ірина Мажак Національний університет «Києво-Могилянська академія»; RCSI Університет медицини та наук про здоров’я, Ірландія https://orcid.org/0000-0003-0190-0126

DOI:

https://doi.org/10.18523/2617-9067.2023.6.60-71

Ключові слова:

біженки, здоров’я жінки, самооцінка здоров’я, соціальні детермінанти здоров’я, Чеська Республіка, Україна

Анотація

Основною метою дослідження було виявити соціальні детермінанти здоров’я та їх зв’язок із самооцінкою стану фізичного здоров’я у вибірці українських біженок (N = 919), що переїхали до Чеської Республіки. Середній вік респонденток становив 38 років. Більшість із них зазначили, що перебувають в офіційному або цивільному шлюбі (68 %) та мають дітей віком до 18 років (70 %). Українські біженки, що взяли участь у дослідженні, мали вищу освіту (71 %), працювали в Україні (74 %) та мігрували до Чехії з міської місцевості (88 %). До участі в опитуванні жінки перебували в Чехії в середньому 15 тижнів. Щодо самооцінки фізичного здоров’я, то 43 % опитаних оцінили своє здоров’я як добре, 46,8 % – як задовільне, а 10,2 % – як погане чи дуже погане. Крім того, 27,9 % зазначили, що стан їхнього фізичного здоров’я за останній місяць погіршився. Для дослідження зв’язку між самооцінкою стану здоров’я та соціальним капіталом і соціально-економічними та соціально-медичними детермінантами, скоригованими за соціально-демографічними показниками респонденток, було проведено біноміальний логістичний регресійний аналіз. Зроблено висновок, що всі моделі були значущими для пояснення самооцінки фізичного здоров’я українських біженок. У процесі дослідження виявлено деякі соціально-демографічні (вік понад 40 років, проживання в міській місцевості до вимушеної міграції) та соціальні детермінанти здоров’я: 1) фінансові труднощі та погіршення соціально-економічного статусу під час вимушеної міграції; 2) обмежений доступ або недоступність медичних послуг у приймаючій країні; 3) погіршення здоров’я протягом останнього місяця, наявність одного або кількох хронічних захворювань, обмеження повсякденної активності через погане самопочуття; 4) досвід дискримінації в приймаючій країні; 5) відсутність людини, з якою можна поділитись особистими почуттями та проблемами, які значною мірою пов’язані з гіршою самооцінкою фізичного здоров’я. Натомість жінки (1) з дітьми до 18 років, (2) із заощадженнями з України та (3) ті, що не повідомляли про поранення чи завдання шкоди здоров’ю внаслідок війни, рідше оцінювали своє здоров’я як погане. Результати дослідження можуть бути використані в соціальній політиці Чехії для полегшення інтеграції українських біженок і запобігання погіршенню їхнього здоров’я.

Спонсор дослідження

  • This study was supported by the Faculty of Sport Studies of Masaryk University (Brno, the Czech Republic) in part of the data collection, then the study was supported by the European Union in the MSCA4Ukraine project.

Біографія автора

Ірина Мажак, Національний університет «Києво-Могилянська академія»; RCSI Університет медицини та наук про здоров’я

Кандидатка соціологічних наук, доцентка кафедри соціології НаУКМА; наукова співробітниця MSCA4Ukraine кафедри громадського здоров’я та епідеміології, школи охорони здоров’я населення, RCSI Університет медицини та наук про здоров’я, Дублін, Ірландія

i.mazhak@ukma.edu.ua

Посилання

  1. Bauer, J. M., Brand, T., & Zeeb, H. (2020). Pre-migration socioeconomic status and post-migration health satisfaction among Syrian refugees in Germany: a cross-sectional analysis. PLoS Medicine, 17(3), e1003093. https://doi.org/10.1371/journal.pmed.1003093
  2. Beiser, M., & Hou, F. (2017). Predictors of positive mental health among refugees: Results from Canada’s General Social Survey. Transcultural Psychiatry, 54(5-6), 675–695. https://doi.org/10.1177/1363461517724985
  3. Berglund, E., Lytsy, P., & Westerling, R. (2014). The influence of locus of control on self-rated health in context of chronic disease: a structural equation modeling approach in a cross sectional study. BMC Public Health, 14, 1–9. https://doi.org/10.1186/1471-2458-14-492
  4. Cantekin, D., & Gençöz, T. (2017). Mental health of Syrian asylum seekers in Turkey: The role of pre-migration and post-migration risk factors. Journal of Social and Clinical Psychology, 36(10), 835–859. https://doi.org/10.1521/jscp.2017.36.10.835
  5. Dahl, V. N., Tiberi, S., Goletti, D., & Wejse, C. (2022). Armed conflict and human displacement may lead to an increase in the burden of tuberculosis in Europe. International Journal of Infectious Diseases, 124, S104–S106. https://doi.org/10.1016/j.ijid.2022.03.040
  6. Ehsan, A., Klaas, H. S., Bastianen, A., & Spini, D. (2019). Social capital and health: A systematic review of systematic reviews. SSM-population Health, 8, 100425. https://doi.org/10.1016/j.ssmph.2019.100425
  7. European Commission. (2001, 20 July). Council Directive 2001/55/EC. https://eur-lex.europa.eu/legal-content/EN/TXT/?uri=celex%3A32001L0055. Accessed 12 May 2023.
  8. Evans, M. C., Bazargan, M., Cobb, S., & Assari, S. (2020). Mental and physical health correlates of financial difficulties among African-American older adults in low-income areas of Los Angeles. Frontiers in Public Health, 8, 21. https://doi.org/10.3389/fpubh.2020.00021
  9. Fatyga, E., Dzięgielewska-Gęsiak, S., & Muc-Wierzgoń, M. (2022). Organization of Medical Assistance in Poland for Ukrainian Citizens During the Russia-Ukraine War. Frontiers in Public Health, 10, 904588. https://doi.org/10.3389/fpubh.2022.904588
  10. Guimarães, J. M. N., Chor, D., Werneck, G. L., Carvalho, M. S., Coeli, C. M., Lopes, C. S., & Faerstein, E. (2012). Association between self-rated health and mortality: 10 years follow-up to the Pró-Saúde cohort study. BMC Public Health, 12(1), 676. https://doi.org/10.1186/1471-2458-12-676
  11. Guzik, B., Bernacik, A., Pulka, A., Kaczmarska, A., Guzik, T. J., & Grodzicki, T. (2022). The backstage of the Russian-Ukrainian war: refugees in urgent need of cardiovascular management. Cardiovascular Research, 118(12), e85–e88. https://doi.org/10.1093/cvr/cvac127
  12. Hill, M., Vanderslott, S., Volokha, A., & Pollard, A. J. (2022). Addressing vaccine inequities among Ukrainian refugees. The Lancet. Infectious Diseases, 22(7), 935–936. https://doi.org/10.1016/S1473-3099(22)00366-8
  13. Hlas Ukrajinců: Duševní zdraví. Výzkum mezi uprchlíky. (2022). Sociologický ústav AV ČR. Národní ústav duševního zdraví. PAQ Research. 24.10.2022. https://docplayer.cz/234186461-Hlas-ukrajincu-dusevni-zdravi-vyzkum-mezi-uprchliky.html
  14. Hlas Ukrajinců: Zdraví a služby. Výzkum mezi uprchlíky. (2022). Sociologický ústav AV ČR. PAQ Research. 14.11.2022. https://www.paqresearch.cz/post/hlas-ukrajincu-zdravi-sluzby
  15. Holt, E. (2022). Providing care for Ukrainian refugees with HIV. The Lancet. HIV, 9(6), e378. https://doi.org/10.1016/S2352-3018 (22)00134-5
  16. Kemmak, A. R., Nargesi, S., & Saniee, N. (2021). Social determinant of mental health in immigrants and refugees: A systematic review. Medical Journal of the Islamic Republic of Iran, 35. https://doi.org/10.47176/mjiri.35.196
  17. Kivimäki, M., Batty, G. D., Pentti, J., Shipley, M. J., Sipilä, P. N., Nyberg, S. T., ... & Vahtera, J. (2020). Association between socioeconomic status and the development of mental and physical health conditions in adulthood: a multi-cohort study. The Lancet Public Health, 5(3), e140-e149. https://doi.org/10.1016/S2468-2667(19)30248-8
  18. Klimešová, M., Šatava, J., & Ondruška, M. (2022). Situace uprchliku z Ukrajiny. Ministry of Labour and Social Affairs.
  19. Kohlenberger, J., Buber-Ennser, I., Rengs, B., Leitner, S., & Landesmann, M. (2019). Barriers to health care access and service utilization of refugees in Austria: Evidence from a cross-sectional survey. Health Policy, 123(9), 833–839. https://doi.org/10.1016/j.healthpol.2019.01.014
  20. Lamba, N. K., & Krahn, H. (2003). Social capital and refugee resettlement: The social networks of refugees in Canada. Journal of International Migration and Integration/Revue de l’integration et de la migration internationale, 4, 335–360. https://doi.org/10.1007/s12134-003-1025-z
  21. Lebano, A., Hamed, S., Bradby, H., Gil-Salmerón, A., Durá-Ferrandis, E., Garcés-Ferrer, J., ... & Linos, A. (2020). Migrants’ and refugees’ health status and healthcare in Europe: a scoping literature review. BMC Public Health, 20(1), 1–22. https://doi.org/10.1186/s12889-020-08749-8
  22. Liddell, B. J., Nickerson, A., Felmingham, K. L., Malhi, G. S., Cheung, J., Den, M., ... & Bryant, R. A. (2019). Complex posttraumatic stress disorder symptom profiles in traumatized refugees. Journal of Traumatic Stress, 32(6), 822–832. https://doi.org/10.1002/jts.22453
  23. Mahase, E. (2022). Hepatitis: Ukrainian refugees should be offered vaccines and free treatment, says WHO. BMJ (Clinical research ed.), 377, o1132. https://doi.org/10.1136/bmj.o1132
  24. Malchrzak, W., Babicki, M., Pokorna-Kałwak, D., Doniec, Z., & Mastalerz-Migas, A. (2022). COVID-19 Vaccination and Ukrainian Refugees in Poland during Russian-Ukrainian War-Narrative Review. Vaccines, 10(6), 955. https://doi.org/10.3390/vaccines10060955
  25. Malicki, J., Franco, P., Milecki, P., & Krengli, M. (2022). Radiation Oncology in a Humanitarian Emergency: Experience with Ukrainian Refugees at 2 Cancer Centers in Poland and Italy. Advances in Radiation Oncology, 7(4), 100956. https://doi.org/10.1016/j.adro.2022.100956
  26. Malmusi, D., Artazcoz, L., Benach, J., & Borrell, C. (2012). Perception or real illness? How chronic conditions contribute to gender inequalities in self-rated health. The European Journal of Public Health, 22(6), 781–786. https://doi.org/10.1093/eurpub/ckr184
  27. Moore, S., & Kawachi, I. (2017). Twenty years of social capital and health research: a glossary. J Epidemiol Community Health, 71(5), 513–517. https://doi.org/10.1136/jech-2016-208313
  28. Operational Data Portal for the Ukraine Refugee Situation. https://data.unhcr.org/en/situations/ukraine [Accessed 14 May 2023].
  29. Porter, M., & Haslam, N. (2005). Predisplacement and postdisplacement factors associated with mental health of refugees and internally displaced persons: a meta-analysis. Jama, 294(5), 602–612. https://doi.org/10.1001/jama.294.5.602
  30. Rapp, C., Cardozo, V., Eikemo, T. A., & Stathopoulou, T. (2019). Experiences of discrimination and self-reported health. Journal of Refugee Studies, 32 (Special Issue 1), i80–i91. https://doi.org/10.1093/jrs/fez027
  31. Rodgers, J., Valuev, A. V., Hswen, Y., & Subramanian, S. V. (2019). Social capital and physical health: An updated review of the literature for 2007–2018. Social Science & Medicine, 236, 112360. https://doi.org/10.1016/j.socscimed.2019.112360
  32. Rzymski, P., Falfushynska, H., & Fal, A. (2022). Vaccination of Ukrainian Refugees: Need for Urgent Action. Clinical infectious diseases : an official publication of the Infectious Diseases Society of America, 75(6), 1103–1108. https://doi.org/10.1093/cid/ciac276
  33. Spiegel, P. B. (2022). Are the health systems of EU countries hosting Ukrainian refugees ready to adapt? The Lancet. Healthy Longevity, 3(10), e639–e640. https://doi.org/10.1016/S2666-7568(22)00197-0
  34. Su, Z., McDonnell, D., Cheshmehzangi, A., Ahmad, J., Šegalo, S., Pereira da Veiga, C., & Xiang, Y. T. (2022). Public health crises and Ukrainian refugees. Brain, Behavior, and Immunity, 103, 243–245. https://doi.org/10.1016/j.bbi.2022.05.004
  35. Tong, L., & Kawachi, I. (2020). Experiences of discrimination and self-reported health in Chinese migrants: a structural equation model. BMC Public Health, 20, 1–10. https://doi.org/10.1186/s12889-020-09588-3
  36. Tuck, A., Oda, A., Hynie, M., Bennett-AbuAyyash, C., Roche, B., Agic, B., & McKenzie, K. (2019). Unmet health care needs for Syrian refugees in Canada: a follow-up study. Journal of Immigrant and Minority Health, 21, 1306–1312. https://doi.org/10.1007/s10903-019-00856-y
  37. Tucker-Seeley, R. D., Harley, A. E., Stoddard, A. M., & Sorensen, G. G. (2013). Financial hardship and self-rated health among low-income housing residents. Health Education & Behavior, 40(4), 442–448. https://doi.org/10.1177/1090198112463021
  38. Wang, J., & Geng, L. (2019). Effects of socioeconomic status on physical and psychological health: lifestyle as a mediator. International Journal of Environmental Research and Public Health, 16(2), 281. https://doi.org/10.3390/ijerph16020281
  39. World Health Organization. (2023a). Health service needs and access for refugees from Ukraine. Results of behavioural and cultural insights (BCI) studies in Poland, Romania, Slovakia and Slovenia (May 2022–March 2023). https://www.who.int/europe/publications/m/item/health-service-needs-and-accessfor-refugees-from-ukraine
  40. World Health Organization. (2023b). Behavioural insights on health service needs and access: results of a qualitative study among refugees from Ukraine in Romania, July–September 2022 (No. WHO/EURO: 2023-7292-47058-68796). World Health Organization. Regional Office for Europe.
  41. World Health Organization. (2023c). Social determinants of health. https://www.who.int/health-topics/social-determinants-ofhealth#tab=tab_1. Accessed 30 Apr 2023.
  42. Wuorela, M., Lavonius, S., Salminen, M., Vahlberg, T., Viitanen, M., & Viikari, L. (2020). Self-rated health and objective health status as predictors of all-cause mortality among older people: A prospective study with a 5-, 10-, and 27-year follow-up. BMC Geriatrics, 20, 1–7. https://doi.org/10.1186/s12877-020-01516-9

##submission.downloads##

Опубліковано

2023-11-22

Як цитувати

Мажак, І. (2023). Соціальні детермінанти здоров’я українських біженок у Чеській Республіці. Наукові записки НаУКМА. Соціологія, 6, 60–71. https://doi.org/10.18523/2617-9067.2023.6.60-71