Теоретико-методологічні засади аналізу агентних трансформацій у громадах

Автор(и)

  • Юрій Манілов Національний університет «Києво-Могилянська академія», Україна

DOI:

https://doi.org/10.18523/2617-9067.2023.6.31-38

Ключові слова:

агентність, громада, структура, культура, морфогенез, габітус, соціальні поля

Анотація

У контексті реформи місцевого самоврядування та територіальної організації влади (децентралізації) у статті розглянуто теоретико-методологічні засади аналізу трансформацій у громадах. Теоретичним підґрунтям аналізу є теорія морфогенезу М. Арчер і концепція габітусу та соціальних полів П. Бурдьє. Агентність як внутрішня здатність індивіда діяти, незважаючи на обмеження соціальних структур і культури, відіграє ключову роль у формуванні соціальних змін. Можна припустити, що передання повноважень і фінансів органам місцевого самоврядування сприятиме зростанню проявів індивідуальної агентності членів громад. Надійною основою для ефективного самоврядування й сталого розвитку громад у майбутньому може стати посилення рефлексивних навичок індивідів.

Біографія автора

Юрій Манілов, Національний університет «Києво-Могилянська академія»

Магістр психології, аспірант кафедри соціології та Докторської школи імені родини Юхименків НаУКМА

yu.manilov@ukma.edu.ua

Посилання

  1. Archer, M. S. (1995). Realist Social Theory: The Morphogenetic Approach. Cambridge University Press.
  2. Archer, M. (1996). Culture and Agency: The Place of Culture in Social Theory (2nd ed.). Cambridge University Press.
  3. Archer, M. S. (2002). Being Human: The Problem of Agency. Contemporary Sociology, 31(3). https://doi.org/10.2307/3089723
  4. Archer, M. (2003). Structure, agency and the internal conversation. Cambridge University Press.
  5. Archer, M. S. (2010). Morphogenesis versus structuration: On combining structure and action. The British Journal of Sociology, 61(4), 569–583.
  6. Archer, M. S., & Morgan, J. (2020). Contributions to realist social theory: an interview with Margaret S. Archer. Journal of Critical Realism, 19(2), 179–200. https://doi.org/10.1080/14767430.2020.1732760
  7. Beckley, T. M., Martz, D., Nadeau, S., Wall, E., & Reimer, B. (2008). Multiple capacities, multiple outcomes: Delving deeper into the meaning of community capacity. Journal of Rural and Community Development, 3(3), 56–75.
  8. Bhaskar, R. (2008). Dialectic: The Pulse of Freedom (1st ed.). Routledge. https://doi.org/10.4324/9780203892633
  9. Bourdieu, P. (1993). The field of cultural production: Essays on art and literature. Columbia University Press.
  10. Bourdieu, P. (1998). Practical reason: On the theory of action. Stanford University Press.
  11. Bourdieu, P., & Wacquant, L. (2015). Reflexive Sociology. Part II: Chicago Workshop. Medusa [in Ukrainian].
  12. Decentralization. (n. d.). Which hromada is capable? https://decentralization.gov.ua/questions/27
  13. Ford, L. J. (2020). Understanding Ukraine’s Decentralization Reform: Is it just Money, or Something Else Driving the Amalgamation Process? [Unpublished master’s thesis]. Kyiv School of Economics.
  14. Freudenburg, W. R. (1986). Social impact assessment. Annual Review of Sociology, 12(1), 451–478.
  15. Giddens, A. (1984). The Constitution of Society. Polity Press.
  16. Hewson, M. (2010). Agency. In A. Mills, G. Durepos, & E. Wiebe (Eds.), Encyclopedia of case study research (pp. 13–17). SAGE Publications, Inc.
  17. Law of Ukraine “On Voluntary Amalgamation of Territorial Communities” No. 157-VIII (2015, February 5). https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/157-19 [in Ukrainian].
  18. Lyon, C., & Parkins, J. R. (2013). Social Systems and Cultural Systems. Rural Sociol, 78, 528–549. https://doi.org/10.1111/ruso.12018
  19. Magis, K. (2010). Community resilience: An indicator of social sustainability. Society and Natural Resources, 23(5), 401–416.
  20. Ministry of Communities and Territories Development of Ukraine. (2020). The process of decentralization in Ukraine [News]. https://decentralization.gov.ua/admin/articles/12940.html [in Ukrainian].
  21. Office of the President of Ukraine. (2021). Decentralization is one of the most successful reforms in Ukraine, – President. https://decentralization.gov.ua/news/13814 [in Ukrainian].
  22. Ritzer, G. (2000). Modern Sociological Theory (5th ed.). McGraw-Hill.
  23. Sztompka, P. (1994). The Sociology of Social Change. Blackwell.
  24. Tkachuk, A. (2017). Local self-government and decentralization. Legislation (training module). ICC “Legal Status” [in Ukrainian].
  25. USAID/ENGAGE. (2022). CEP 2022: Surge in Civic Activism, Overwhelming Support to Resisting the Enemy and Fundamental Shift in Perceiving Corruption. https://engage.org.ua/eng/cep-2022-surge-in-civic-activism-overwhelming-support-to-resistingthe-enemy-and-fundamental-shift-in-perceiving-corruption/
  26. Williams, C. (2004). Community Capacity Building: A Critical Evaluation of the Third Sector Approach. Review of Policy Research, 21, 729–739. https://doi.org/10.1111/j.1541-1338.2004.00104.x
  27. Wynnyckyj, M. (2021). Ukraine’s Maidan, Russia’s War. A Chronicle and Analysis of the Revolution of Dignity (R. Klochko, Trans.). Old Lion Publishing House [in Ukrainian].

##submission.downloads##

Опубліковано

2023-11-22

Як цитувати

Манілов, Ю. (2023). Теоретико-методологічні засади аналізу агентних трансформацій у громадах. Наукові записки НаУКМА. Соціологія, 6, 31–38. https://doi.org/10.18523/2617-9067.2023.6.31-38

Номер

Том 6 (2023): Наукові записки НаУКМА. Соціологія

Розділ

Статті

Ліцензія

Авторське право (c) 2023 Yurii Manilov

Creative Commons License

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.

Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з такими умовами:

а) Автори зберігають за собою авторські права на твір на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License CC BY 4.0, котра дозволяє іншим особам вільно поширювати (копіювати і розповсюджувати матеріал у будь-якому вигляді чи форматі) та змінювати (міксувати, трансформувати, і брати матеріал за основу для будь-яких цілей, навіть комерційних) опублікований твір на умовах зазначення авторства.

б) Журнал дозволяє автору (авторам) зберігати авторські права без обмежень.

в) Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо поширення твору (наприклад, розміщувати роботу в електронному репозитарії), за умови збереження посилання на його першу публікацію. (Див. Політика Самоархівування)

г) Політика журналу дозволяє розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у репозитаріях) тексту статті, як до подання його до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).