Застосування дискурс-аналізу в сучасних соціальних дослідженнях

Автор(и)

  • Анастасія Рябчук Національний університет «Києво-Могилянська академія», Україна
  • Тамара Хурцидзе Central European University, Австрія

DOI:

https://doi.org/10.18523/2617-9067.2023.6.3-15

Ключові слова:

критичний дискурс-аналіз, методологія, структуралізм, постструктуралізм, соціальні дослідження

Анотація

У статті розглянуто основні теорії дискурсу (підходи Фуко, Лакло і Муфф та критичний дискурс-аналіз) і застосування запропонованих цими теоріями підходів до дискурс-аналізу в сучасних соціальних дослідженнях. Показано, що всі теорії дискурсу ґрунтуються на принципах соціального конструктивізму: сконструйованість знання; існування множинних варіантів знання; одночасно конструювання і відтворення соціальної реальності в процесі соціальної взаємодії; ідея про те, що суб’єкти конструюють значення всередині дискурсу, у свою чергу дискурс конструює соціальну реальність. Виділено такі ознаки основних дискурсивних теорій: рівень інклюзивності дискурсу, функції дискурсу, сталість дискурсивної структури, рівень агентності суб’єктів. Для проведення соціального дослідження найбільш оптимальним є критичний дискурс-аналіз за Норманом Феркло: дискурс сприймається водночас як соціальна практика, як тип мовлення, характерний для окремої галузі знань, і як артикуляція життєвого досвіду людини чи категорії людей, що перебувають у певній структурній позиції. Наведено приклади й поширені напрями застосування критичного дискурс-аналітичного дослідження структурної соціальної нерівності.

Біографії авторів

Анастасія Рябчук, Національний університет «Києво-Могилянська академія»

Кандидатка соціологічних наук, доцентка кафедри соціології НаУКМА

riabchuk@ukma.edu.ua

Тамара Хурцидзе, Central European University

Бакалавриня соціології, магістриня гендерних студій (Central European University)

Посилання

  1. Alvesson, M., & Karreman, D. (2000). Varieties of Discourse: On the Study of Organizations through Discourse Analysis. Human Relations, 53(9), 1125–1149. https://doi.org/10.1177/001872670 0539002
  2. Austin, J. L. (1975). How to Do Things with Words (2nd ed.). Harvard University Press.
  3. Brunkhorst, H., Kreide, R., & Lafont, C. (2017). The Habermas Handbook (New Directions in Critical Theory, 40). Columbia University Press.
  4. Burr, V. (1995). An Introduction to Social Constructionism. Routledge.
  5. Butler, J. (2011). Bodies That Matter: On the Discursive Limits of Sex (1st ed.). Routledge.
  6. Carpentier, N. (2010). Deploying discourse theory. An introduction to discourse theory and discourse theoretical analysis. In Media and Communication Studies. Intersections and Interventions (pp. 251–266). Tartu University Press.
  7. Carpentier, N. (2018). Discourse-Theoretical Analysis (DTA). In J. Flowerdew & J. E. Richardson (Eds.), The Routledge Handbook of Critical Discourse Studies.
  8. Césaire, A., & Pinkham, J. (2021). Discourse on Colonialism. Monthly Review Press.
  9. Collier, K., Schecter, A., & Kaplan, E. (2021, January 14). Telegram, a recent haven for the far right, purges extremist content. NBC News. https://www.nbcnews.com/tech/tech-news/telegramrecent-haven-far-right-purges-extremist-content-n1254215
  10. Davis, A. Y. (2011). Women, Race, & Class (1st Vintage Books ed). Vintage.
  11. Durrheim, K. (1997). Social Constructionism, Discourse, and Psychology. South African Journal of Psychology, 27(3), 175–182. https://doi.org/10.1177/008124639702700308
  12. Fairclough, N. (1993). Discourse and Social Change (New ed.). Polity Press.
  13. Fairclough, N. (2001). Critical discourse analysis as a method in social scientific research. In R. Wodak & M. Meyer (Eds.), Methods of Critical Discourse Analysis (pp. 121–138). SAGE.
  14. Fairclough, N. (2003). Analysing Discourse: Textual Analysis for Social Research. Routledge.
  15. Foucault, M. (1972). The Archaeology of Knowledge: And the Discourse on Language. Pantheon Books.
  16. Foucault, M. (1982). The Order of Discourse. In R. J. C. Young (Ed.), Untying the Text: A Post-Structuralist Reader (pp. 48–79). Routledge Kegan & Paul.
  17. Foucault, M. (1990). The History of Sexuality, Vol. 1: An Introduction (Reissue ed.). Vintage.
  18. Gee, J. P., & Handford, M. (2012). The Routledge Handbook of Discourse Analysis. Routledge.
  19. Habermas, J. (2014). A normative conception of discourse. In J. Angermuller, D. Maingueneau, & R. Wodak (Eds.), The Discourse Studies Reader: Main currents in theory and analysis (UK ed., pp. 365–368). John Benjamins Publishing Company.
  20. Hall, S. (1973). Encoding and Decoding in the Television Discourse. Amsterdam University Press.
  21. Halliday, M., & Matthiessen, C. (2013). Halliday’s Introduction to Functional Grammar (4th ed.). Routledge.
  22. Harris, R. (1990). Language, Saussure and Wittgenstein: How to Play Games with Words (History of Linguistic Thought) (1st ed.). Routledge.
  23. Howarth, D. (2000). Discourse (Concepts in the Social Sciences) (1st ed.). Open University Press.
  24. Khan, T. H., & MacEachen, E. (2021). Foucauldian Discourse Analysis: Moving Beyond a Social Constructionist Analytic. International Journal of Qualitative Methods, 20. https://doi.org/10.1177/16094069211018009
  25. Laclau, E. (2014). The Impossibility of Society. In R. Wodak, D. Maingueneau, & J. Angermuller (Eds.), The Discourse Studies Reader: Main currents in theory and analysis (UK ed., pp. 122–126). John Benjamins Publishing Company.
  26. Laclau, E. (2018). On Populist Reason (Reprint ed.). Verso.
  27. Laclau, E., & Mouffe, C. (2014). Hegemony And Socialist Strategy: Towards A Radical Democratic Politics (Radical Thinkers) (2nd ed.). Verso.
  28. Lazar, M. (2005). Feminist Critical Discourse Analysis: Gender, Power and Ideology in Discourse (1st ed.). Palgrave Macmillan.
  29. Levi-Strauss, C. (1955). The Structural Study of Myth. The Journal of American Folklore, 68(270), 428–444. https://doi.org/10.2307/536768
  30. Levi-Strauss, C. (1974). Structural Anthropology (Revised ed.). Basic Books.
  31. Marttila, T. (2015). Post-Foundational Discourse Analysis: A suggestion for a research program. Forum Qualitative Sozialforschung / Forum: Qualitative Social Research, 16(3), 40. https://doi.org/10.17169/fqs-16.3.2282
  32. Mills, S. (2004). Discourse (The New Critical Idiom). Routledge.
  33. Palonen, E. (2019). Rhetorical-performative analysis of the urban symbolic landscape: Populism in Action. In T. Marttila (Ed.), Discourse Culture and Organization: Inquiries into the Relational of Structures of Power (pp. 179–198). Palgrave Macmillan.
  34. Palonen, E., & Sundell, T. (2018). Post-foundational Discourse Analysis. https://www.academia.edu/78586554/Post_foundational_Discourse_Analysis
  35. Philips, S. (2013). Method in Anthropological Discourse Analysis: The Comparison of Units of Interaction. Journal of Linguistic Anthropology, 23(1), 82–95. http://www.jstor.org/stable/43103109
  36. Phillips, L., & Jorgensen, M. (2008). Discourse Analysis as Theory and Method. Humanitarian Centre [in Russian].
  37. Roth-Gordon, J. (2020). Situating Discourse Analysis in Ethnographic and Sociopolitical Context. In A. De Fina & A. Georgakopoulou (Eds.), The Cambridge Handbook of Discourse Studies (pp. 32–51). Cambridge University Press. https://doi.org/10.1017/9781108348195.003
  38. Saussure, F. de. (2011). Course in General Linguistics. Columbia University Press. (Original work published 1916).
  39. Smith, A. M. (2002). Laclau and Mouffe: The radical democratic imaginary. Routledge.
  40. Stalpers, J. (1988). The maturity of discourse analysis (Review article). Language in Society, 17(1), 87–97. https://doi.org/10.1017/s0047404500012604
  41. Sygkelos, Y. (2017). Phobic Discourses of the Far Right: The Case of Volen Siderov. East European Politics and Societies: And Cultures, 32(3), 586–605. https://doi.org/10.1177/0888325417736810
  42. Van Dijk, T. A. (1993). Elite Discourse and Racism (SAGE Series on Race and Ethnic Relations) (1st ed.). SAGE Publications, Inc. Van Dijk, T. A. (2009). Discourse and Domination. Contemporary Discourse Analysis, 1(1). http://discourseanalysis.org/ada1/st1.shtml [in Russian].
  43. Waitt, G. (2021). Revealing the Construction of Social Realities: Foucauldian Discourse Analysis. In I. Hay & M. Cope (Eds.), Qualitative Research Methods in Human Geography (pp. 217–240). Oxford University Press.
  44. Wodak, R. (2015). The Politics of Fear: What Right-Wing Populist Discourses Mean (1st ed.). SAGE Publications Ltd.
  45. Young, R. J. C. (1995). Foucault on Race and Colonialism. New Formations, 1995(25). https://pdf4pro.com/view/foucault-onrace-and-colonialism-15809.html

##submission.downloads##

Опубліковано

2023-11-22

Як цитувати

Рябчук, А., & Хурцидзе, Т. (2023). Застосування дискурс-аналізу в сучасних соціальних дослідженнях. Наукові записки НаУКМА. Соціологія, 6, 3–15. https://doi.org/10.18523/2617-9067.2023.6.3-15

Номер

Том 6 (2023): Наукові записки НаУКМА. Соціологія

Розділ

Статті

Ліцензія

Авторське право (c) 2023 Anastasiya Ryabchuk, Tamara Khurtsydze

Creative Commons License

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.

Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з такими умовами:

а) Автори зберігають за собою авторські права на твір на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License CC BY 4.0, котра дозволяє іншим особам вільно поширювати (копіювати і розповсюджувати матеріал у будь-якому вигляді чи форматі) та змінювати (міксувати, трансформувати, і брати матеріал за основу для будь-яких цілей, навіть комерційних) опублікований твір на умовах зазначення авторства.

б) Журнал дозволяє автору (авторам) зберігати авторські права без обмежень.

в) Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо поширення твору (наприклад, розміщувати роботу в електронному репозитарії), за умови збереження посилання на його першу публікацію. (Див. Політика Самоархівування)

г) Політика журналу дозволяє розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у репозитаріях) тексту статті, як до подання його до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).