Вигорання серед надавачів медичної допомоги людям, які живуть з ВІЛ: контекстуальне розуміння та вимірювання

Автор(и)

  • Snizhana Dariievska «Розвиток медичної освіти», Україна
  • Tetiana Stepurko Національний університет «Києво-Могилянська академія», Україна https://orcid.org/0000-0001-8267-1585
  • Alla Boyko Deloitte Consulting Overseas Projects LLC, Україна

DOI:

https://doi.org/10.18523/2617-9067.2022.5.60-71

Ключові слова:

вигорання серед медичних працівників, вимірювання вигорання, контекстуальні особливості, організаційна культура, Україна

Анотація

Вигорання медичних працівників є викликом для доступності та якості медичних послуг в усіх країнах. Емоційно і фізично виснажені працівники стають менш уважними, частіше припускаються помилок. Контекстуальні особливості системи охорони здоров’я, організаційна культура закладів охорони здоров’я можуть як сприяти запобіганню вигоранню, так і навпаки. З огляду на брак стандартизованих інструментів для вимірювання вигорання серед медичних працівників ми мали на меті адаптувати до українського контексту і доповнити один із дослідницьких інструментів, який надалі можуть використовувати дослідники. З листопада 2020 р. по квітень 2021 р. було проведено напівструктуровані інтерв’ю та анкетування надавачів медичної допомоги людям, які живуть з ВІЛ (ЛЖВ). Виявлено високі середні показники двох вимірів вигорання: емоційного виснаження медичних працівників і деперсоналізації, проте показники рівня особистих досягнень не засвідчують вигорання в цьому компоненті. Претест і пілотування шкали вигорання Human Services Survey for Medical Personnel (MBI-HSS (MP)) вказують на валідність цього інструменту, який може бути використаний у подальших дослідженнях в Україні.

Біографії авторів

Snizhana Dariievska, «Розвиток медичної освіти»

Дарієвська Сніжана – магістр менеджменту в охороні здоров’я, консультантка українсько-швейцарського проєкту «Розвиток медичної освіти»

Tetiana Stepurko, Національний університет «Києво-Могилянська академія»

Степурко Тетяна – PhD, доцентка кафедри соціології НаУКМА, керівниця українського офісу українсько-швейцарського проєкту «Розвиток медичної освіти»

stepurko@ukma.edu.ua

Alla Boyko, Deloitte Consulting Overseas Projects LLC

Бойко Алла – магістр соціальної роботи, старший технічний радник, лідерка напряму людських ресурсів для охорони здоров’я, Проєкт USAID «Підтримка реформ охорони здоров’я», Deloitte Consulting Overseas Projects LLC

Посилання

  1. Alexandrova-Karamanova, A., Todorova, I., Montgomery, A., Panagopoulou, E., Costa, P., Baban, A., et al. (2016). Burnout and health behaviors in health professionals from seven European countries. International Archives of Occupational and Environmental Health, 89(7), 1059–1075. https://doi.org/10.1007/s00420-016-1143-5
  2. Amoafo, E., Hanbali, N., Patel, A., & Singh, P. (2015). What are the significant factors associated with burnout in doctors? Occupational Medicine, 65(2), 117–121. https://doi.org/10.1093/occmed/kqu144
  3. Anagnostopoulos, F., Liolios, E., Persefonis, G., Slater, J., Kafetsios, K., & Niakas, D. (2012). Physician burnout and patient satisfaction with consultation in primary health care settings: evidence of relationships from a one-with-many design. Journal of Clinical Psychology in Medical Settings, 19(4), 401–410. https://doi.org/10.1007/s10880-011-9278-8
  4. Bakker, A. B., Schaufeli, W. B., Demerouti, E., Janssen, P. P., Van Der Hulst, R., & Brouwer, J. (2000). Using equity theory to examine the difference between burnout and depression. Anxiety, Stress & Coping, 13(3), 247–268. https://doi.org/10.1080/10615800008549265
  5. Belli, P., Dzhyhyr, Y., & Mainziuk, K. (2015). Yak pratsiuie systema? Novyi pidkhid do analizu i otsinky protsesiv upravlinnia v systemi okhorony zdorov’ia v Ukraini. Kyiv: World Bank [in Ukrainian].
  6. Bridgeman, P. J., Bridgeman, M. B., & Barone, J. (2018). Burnout syndrome among healthcare professionals. The Bulletin of the American Society of Hospital Pharmacists, 75(3), 147–152. https://doi.org/10.2146/ajhp170460
  7. Burke, R. J., & Greenglass, E. R. (2001). Hospital restructuring stressors, work—family concerns and psychological well-being among nursing staff. Community, Work & Family, 4(1), 49–62. https://doi.org/10.1080/136688000200032434
  8. Demerouti, E., Bakker, A. B., Nachreiner, F., & Schaufeli, W. B. (2001). The job demands-resources model of burnout. Journal of Applied Psychology, 86(3), 499. https://doi.org/10.1037//0021-9010.86.3.499
  9. Dyrbye, L. N., Major-Elechi, B., Hays, J. T., Fraser, C. H., Buskirk, S. J., & West, C. P. (2020, April). Relationship Between Organizational Leadership and Health Care Employee Burnout and Satisfaction. Mayo Clinic Proceedings, 95(4), 698–708. https://doi.org/10.1016/j.mayocp.2019.10.041
  10. Dyrbye, L. N., Varkey, P., Boone, S. L., Satele, D. V., Sloan, J. A., & Shanafelt, T. D. (2013, December). Physician satisfaction and burnout at different career stages. Mayo Clinic Proceedings, 88(12), 1358–1367. https://doi.org/10.1016/j.mayocp.2013.07.016
  11. Elshaer, N. S., Moustafa, M. S., Aiad, M. W., & Ramadan, M. I. (2018). Job stress and burnout syndrome among critical care healthcare workers. Alexandria Journal of Medicine, 54(3), 273–277. https://doi.org/10.1016/j.ajme.2017.06.004
  12. Embriaco, N., Azoulay, E., Barrau, K., Kentish, N., Pochard, F., Loundou, A., et al. (2007). High level of burnout in intensivists: prevalence and associated factors. American Journal of Respiratory and Critical Care Medicine, 175(7), 686–692. https://doi.org/10.1164/rccm.200608-1184OC
  13. Garcia, G. P., & Marziale, M. H. (2018). Indicators of burnout in Primary Health Care workers. Revista Brasileira de Enfermagem, 71, 2334–2342. https://doi.org/10.1590/0034-7167-2017-0530
  14. Gustafsson, H., DeFreese, J. D., & Madigan, D. J. (2017). Athlete burnout: review and recommendations. Current Opinion in Psychology, 16, 109–113. https://doi.org/10.1016/j.copsyc.2017.05.002
  15. Halbesleben, J. R., & Buckley, M. R. (2004). Burnout in Organizational Life. Journal of Management, 30(6), 859–879. https://doi.org/10.1016/j.jm.2004.06.004
  16. Kristensen, T. S., Borritz, M., Villadsen, E., & Christensen, K. B. (2005). The Copenhagen Burnout Inventory: A new tool for the assessment of burnout. Work & Stress, 19(3), 192–207. https://doi.org/10.1080/02678370500297720
  17. Kumar, S. (2016). Burnout and doctors: prevalence, prevention and intervention. Healthcare, 4(3), 37. https://doi.org/10.3390/healthcare4030037
  18. Panagioti, M., Geraghty, K., Johnson, J., Zhou, A., Panagopoulou, E., Chew-Graham, C., et al. (2018). Association between physician burnout and patient safety, professionalism, and patient satisfaction: a systematic review and meta-analysis. JAMA jamainternmed.2018.3713
  19. Pruessner, J. C., Hellhammer, D. H., & Kirschbaum, C. (1999). Burnout, perceived stress, and cortisol responses to awakening. Psychosomatic Medicine, 61(2), 197–204. https://doi.org/10.1097/00006842-199903000-00012
  20. Rodrigues, H., Cobucci, R., Oliveira, A., Cabral, J. V., Medeiros, L., Gurgel, K., & Gonçalves, A. K. (2018). Burnout syndrome among medical residents: A systematic review and metaanalysis. PLoS One, 13(11), e0206840. https://doi.org/10.1371/journal.pone.0206840
  21. Sablik, Z., Samborska-Sablik, A., & Drożdż, J. (2013). Universality of physicians’ burnout syndrome as a result of experiencing difficulty in relationship with patients. Archives of Medical Science: AMS, 9(3), 398. https://doi.org/10.5114/aoms.2012.28658
  22. Salvagioni, D. A., Melanda, F. N., Mesas, A. E., González, A. D., Gabani, F. L., & Andrade, S. M. (2017). Physical, psychological and occupational consequences of job burnout: A systematic review of prospective studies. PloS One, 12(10), e0185781. https://doi.org/10.1371/journal.pone.0185781
  23. Schaufeli, W. B., Bakker, A. B., Hoogduin, K., Schaap, C., & Kladler, A. (2001). On the clinical validity of the Maslach Burnout Inventory and the Burnout Measure. Psychology & Health, 16(5), 565–582. https://doi.org/10.1080/08870440108405527
  24. Shanafelt, T. D., Boone, S., Tan, L., Dyrbye, L. N., Sotile, W., Satele, D., et al. (2012). Burnout and satisfaction with work-life balance among US physicians relative to the general US population. Archives of Internal Medicine, 172(18), 1377–1385. https://doi.org/10.1001/archinternmed.2012.3199
  25. Shanafelt, T. D., Gorringe, G., Menaker, R., Storz, K. A., Reeves, D., Buskirk, S. J., et al. (2015, April). Impact of organizational leadership on physician burnout and satisfaction. Mayo Clinic Proceedings, 90(4), 432–440. https://doi.org/10.1016/j.mayocp.2015.01.012
  26. Soler, J. K., Yaman, H., Esteva, M., Dobbs, F., et al. (2008). Burnout in European family doctors: the EGPRN study. Family Practice, 25(4), 245–265. https://doi.org/10.1093/fampra/cmn038
  27. Stordeur, S., Vandenberghe, C., & D’hoore, W. (1999). Predictors of nurses’ professional burnout: a study in a university hospital. Recherche en Soins Infirmiers, 59, 57–67.
  28. Vezhnovets, T., & Parii, V. (2016). Osoblyvosti rozvytku syndromu emotsiinoho vyhorannia u medychnykh pratsivnykiv z riznymy typamy trudovoi motyvatsii. Medychni perspektyvy, 21(2), 127–132 [in Ukrainian].
  29. Williams, E. S., Manwell, L. B., Konrad, T. R., & Linzer, M. (2007). The relationship of organizational culture, stress, satisfaction, and burnout with physician-reported error and suboptimal patient care: results from the MEMO study. Health Care Management Review, 32(3), 203–212. https://doi.org/10.1097/01.HMR.0000281626.28363.59
  30. WHO. (2019a). Burn-out an “occupational phenomenon”: International Classification of Diseases. who.int/news/item/28-05-2019-burn-out-an-occupational-phenomenon-internationalclassification-of-diseases
  31. WHO. (2019b). Ukraine: review of health financing reforms 2016–2019: WHO–World Bank joint report

##submission.downloads##

Опубліковано

2022-11-16

Як цитувати

Dariievska, S., Stepurko, T., & Boyko, A. (2022). Вигорання серед надавачів медичної допомоги людям, які живуть з ВІЛ: контекстуальне розуміння та вимірювання. Наукові записки НаУКМА. Соціологія, 5, 60–71. https://doi.org/10.18523/2617-9067.2022.5.60-71