Вигорання серед надавачів медичної допомоги людям, які живуть з ВІЛ: контекстуальне розуміння та вимірювання
DOI:
https://doi.org/10.18523/2617-9067.2022.5.60-71Ключові слова:
вигорання серед медичних працівників, вимірювання вигорання, контекстуальні особливості, організаційна культура, УкраїнаАнотація
Вигорання медичних працівників є викликом для доступності та якості медичних послуг в усіх країнах. Емоційно і фізично виснажені працівники стають менш уважними, частіше припускаються помилок. Контекстуальні особливості системи охорони здоров’я, організаційна культура закладів охорони здоров’я можуть як сприяти запобіганню вигоранню, так і навпаки. З огляду на брак стандартизованих інструментів для вимірювання вигорання серед медичних працівників ми мали на меті адаптувати до українського контексту і доповнити один із дослідницьких інструментів, який надалі можуть використовувати дослідники. З листопада 2020 р. по квітень 2021 р. було проведено напівструктуровані інтерв’ю та анкетування надавачів медичної допомоги людям, які живуть з ВІЛ (ЛЖВ). Виявлено високі середні показники двох вимірів вигорання: емоційного виснаження медичних працівників і деперсоналізації, проте показники рівня особистих досягнень не засвідчують вигорання в цьому компоненті. Претест і пілотування шкали вигорання Human Services Survey for Medical Personnel (MBI-HSS (MP)) вказують на валідність цього інструменту, який може бути використаний у подальших дослідженнях в Україні.
Посилання
Alexandrova-Karamanova, A., Todorova, I., Montgomery, A., Panagopoulou, E., Costa, P., Baban, A., et al. (2016). Burnout and health behaviors in health professionals from seven European countries. International Archives of Occupational and Environmental Health, 89(7), 1059–1075. https://doi.org/10.1007/s00420-016-1143-5
Amoafo, E., Hanbali, N., Patel, A., & Singh, P. (2015). What are the significant factors associated with burnout in doctors? Occupational Medicine, 65(2), 117–121. https://doi.org/10.1093/occmed/kqu144
Anagnostopoulos, F., Liolios, E., Persefonis, G., Slater, J., Kafetsios, K., & Niakas, D. (2012). Physician burnout and patient satisfaction with consultation in primary health care settings: evidence of relationships from a one-with-many design. Journal of Clinical Psychology in Medical Settings, 19(4), 401–410. https://doi.org/10.1007/s10880-011-9278-8
Bakker, A. B., Schaufeli, W. B., Demerouti, E., Janssen, P. P., Van Der Hulst, R., & Brouwer, J. (2000). Using equity theory to examine the difference between burnout and depression. Anxiety, Stress & Coping, 13(3), 247–268. https://doi.org/10.1080/10615800008549265
Belli, P., Dzhyhyr, Y., & Mainziuk, K. (2015). Yak pratsiuie systema? Novyi pidkhid do analizu i otsinky protsesiv upravlinnia v systemi okhorony zdorov’ia v Ukraini. Kyiv: World Bank [in Ukrainian].
Bridgeman, P. J., Bridgeman, M. B., & Barone, J. (2018). Burnout syndrome among healthcare professionals. The Bulletin of the American Society of Hospital Pharmacists, 75(3), 147–152. https://doi.org/10.2146/ajhp170460
Burke, R. J., & Greenglass, E. R. (2001). Hospital restructuring stressors, work—family concerns and psychological well-being among nursing staff. Community, Work & Family, 4(1), 49–62. https://doi.org/10.1080/136688000200032434
Demerouti, E., Bakker, A. B., Nachreiner, F., & Schaufeli, W. B. (2001). The job demands-resources model of burnout. Journal of Applied Psychology, 86(3), 499. https://doi.org/10.1037//0021-9010.86.3.499
Dyrbye, L. N., Major-Elechi, B., Hays, J. T., Fraser, C. H., Buskirk, S. J., & West, C. P. (2020, April). Relationship Between Organizational Leadership and Health Care Employee Burnout and Satisfaction. Mayo Clinic Proceedings, 95(4), 698–708. https://doi.org/10.1016/j.mayocp.2019.10.041
Dyrbye, L. N., Varkey, P., Boone, S. L., Satele, D. V., Sloan, J. A., & Shanafelt, T. D. (2013, December). Physician satisfaction and burnout at different career stages. Mayo Clinic Proceedings, 88(12), 1358–1367. https://doi.org/10.1016/j.mayocp.2013.07.016
Elshaer, N. S., Moustafa, M. S., Aiad, M. W., & Ramadan, M. I. (2018). Job stress and burnout syndrome among critical care healthcare workers. Alexandria Journal of Medicine, 54(3), 273–277. https://doi.org/10.1016/j.ajme.2017.06.004
Embriaco, N., Azoulay, E., Barrau, K., Kentish, N., Pochard, F., Loundou, A., et al. (2007). High level of burnout in intensivists: prevalence and associated factors. American Journal of Respiratory and Critical Care Medicine, 175(7), 686–692. https://doi.org/10.1164/rccm.200608-1184OC
Garcia, G. P., & Marziale, M. H. (2018). Indicators of burnout in Primary Health Care workers. Revista Brasileira de Enfermagem, 71, 2334–2342. https://doi.org/10.1590/0034-7167-2017-0530
Gustafsson, H., DeFreese, J. D., & Madigan, D. J. (2017). Athlete burnout: review and recommendations. Current Opinion in Psychology, 16, 109–113. https://doi.org/10.1016/j.copsyc.2017.05.002
Halbesleben, J. R., & Buckley, M. R. (2004). Burnout in Organizational Life. Journal of Management, 30(6), 859–879. https://doi.org/10.1016/j.jm.2004.06.004
Kristensen, T. S., Borritz, M., Villadsen, E., & Christensen, K. B. (2005). The Copenhagen Burnout Inventory: A new tool for the assessment of burnout. Work & Stress, 19(3), 192–207. https://doi.org/10.1080/02678370500297720
Kumar, S. (2016). Burnout and doctors: prevalence, prevention and intervention. Healthcare, 4(3), 37. https://doi.org/10.3390/healthcare4030037
Panagioti, M., Geraghty, K., Johnson, J., Zhou, A., Panagopoulou, E., Chew-Graham, C., et al. (2018). Association between physician burnout and patient safety, professionalism, and patient satisfaction: a systematic review and meta-analysis. JAMA jamainternmed.2018.3713
Pruessner, J. C., Hellhammer, D. H., & Kirschbaum, C. (1999). Burnout, perceived stress, and cortisol responses to awakening. Psychosomatic Medicine, 61(2), 197–204. https://doi.org/10.1097/00006842-199903000-00012
Rodrigues, H., Cobucci, R., Oliveira, A., Cabral, J. V., Medeiros, L., Gurgel, K., & Gonçalves, A. K. (2018). Burnout syndrome among medical residents: A systematic review and metaanalysis. PLoS One, 13(11), e0206840. https://doi.org/10.1371/journal.pone.0206840
Sablik, Z., Samborska-Sablik, A., & Drożdż, J. (2013). Universality of physicians’ burnout syndrome as a result of experiencing difficulty in relationship with patients. Archives of Medical Science: AMS, 9(3), 398. https://doi.org/10.5114/aoms.2012.28658
Salvagioni, D. A., Melanda, F. N., Mesas, A. E., González, A. D., Gabani, F. L., & Andrade, S. M. (2017). Physical, psychological and occupational consequences of job burnout: A systematic review of prospective studies. PloS One, 12(10), e0185781. https://doi.org/10.1371/journal.pone.0185781
Schaufeli, W. B., Bakker, A. B., Hoogduin, K., Schaap, C., & Kladler, A. (2001). On the clinical validity of the Maslach Burnout Inventory and the Burnout Measure. Psychology & Health, 16(5), 565–582. https://doi.org/10.1080/08870440108405527
Shanafelt, T. D., Boone, S., Tan, L., Dyrbye, L. N., Sotile, W., Satele, D., et al. (2012). Burnout and satisfaction with work-life balance among US physicians relative to the general US population. Archives of Internal Medicine, 172(18), 1377–1385. https://doi.org/10.1001/archinternmed.2012.3199
Shanafelt, T. D., Gorringe, G., Menaker, R., Storz, K. A., Reeves, D., Buskirk, S. J., et al. (2015, April). Impact of organizational leadership on physician burnout and satisfaction. Mayo Clinic Proceedings, 90(4), 432–440. https://doi.org/10.1016/j.mayocp.2015.01.012
Soler, J. K., Yaman, H., Esteva, M., Dobbs, F., et al. (2008). Burnout in European family doctors: the EGPRN study. Family Practice, 25(4), 245–265. https://doi.org/10.1093/fampra/cmn038
Stordeur, S., Vandenberghe, C., & D’hoore, W. (1999). Predictors of nurses’ professional burnout: a study in a university hospital. Recherche en Soins Infirmiers, 59, 57–67.
Vezhnovets, T., & Parii, V. (2016). Osoblyvosti rozvytku syndromu emotsiinoho vyhorannia u medychnykh pratsivnykiv z riznymy typamy trudovoi motyvatsii. Medychni perspektyvy, 21(2), 127–132 [in Ukrainian].
Williams, E. S., Manwell, L. B., Konrad, T. R., & Linzer, M. (2007). The relationship of organizational culture, stress, satisfaction, and burnout with physician-reported error and suboptimal patient care: results from the MEMO study. Health Care Management Review, 32(3), 203–212. https://doi.org/10.1097/01.HMR.0000281626.28363.59
WHO. (2019a). Burn-out an “occupational phenomenon”: International Classification of Diseases. who.int/news/item/28-05-2019-burn-out-an-occupational-phenomenon-internationalclassification-of-diseases
WHO. (2019b). Ukraine: review of health financing reforms 2016–2019: WHO–World Bank joint report
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2022 Snizhana Dariievska, Tetiana Stepurko, Alla Boyko
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з такими умовами:
а) Автори зберігають за собою авторські права на твір на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License CC BY 4.0, котра дозволяє іншим особам вільно поширювати (копіювати і розповсюджувати матеріал у будь-якому вигляді чи форматі) та змінювати (міксувати, трансформувати, і брати матеріал за основу для будь-яких цілей, навіть комерційних) опублікований твір на умовах зазначення авторства.
б) Журнал дозволяє автору (авторам) зберігати авторські права без обмежень.
в) Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо поширення твору (наприклад, розміщувати роботу в електронному репозитарії), за умови збереження посилання на його першу публікацію. (Див. Політика Самоархівування)
г) Політика журналу дозволяє розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у репозитаріях) тексту статті, як до подання його до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
