Зв’язки між соціальним стресом, здоров’ям та соціальною поведінкою через призму еволюційного підходу

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.18523/2617-9067.2022.5.14-25

Ключові слова:

групова належність, еволюція, стрес, запалення, здоров’я, захворювання, еволюційна невідповідність, теорія соціальної безпеки, орієнтація життєвої історії

Анотація

Дослідження надають систематичні докази впливу стресу на здоров’я. Існування в соціальній групі створює додаткові джерела стресу, і соціальні стресори є особливим видом стресорів. Людина проводить своє життя в межах групи, включеною у свою соціальну мережу, і організація цього життя характеризується регулярною соціальною взаємодією, складною культурною рутиною та ментальним життям, укоріненим у спроможності інтерсуб’єктивного взаєморозуміння, здатності до навчання в інших та наявності афіліативних потреб. Теорія соціальної захищеності та підхід орієнтації життєвої історії використовують це підґрунтя для розроблення базованого на еволюційно-спрямованій аргументації підходу до життєвого стресу та здоров’я. Підхід орієнтації життєвої історії вже посів належне місце в медичній антропології, соціальній епідеміології та соціології, тоді як теорія соціальної захищеності є інноваційним підходом, побудованим на аналізі психологічної здатності формувати сталі соціальні стосунки, закладеної в соціальності людини. Цей підхід припускає, що загроза соціальній захищеності є критичною характеристикою стресорів, які підвищують ризики розвитку захворювань. Таким чином формується ланка між соціальною поведінкою, психосоціальним стресом та здоров’ям людини, якщо розглядати цей концептуальний вузол через призму еволюційного підходу. Своєю чергою, підхід орієнтації життєвої історії ґрунтується на теоретичних засадах еволюційної біології та поширює еволюційно-біологічні закономірності у сферу формування психологічних процесів і наслідків для здоров’я. Одним із внесків цього підходу є його сполучення з поясненнями соціологічних рамок, які поєднують ефекти несприятливих життєвих обставин у дитячі роки з наслідками у здоров’ї та соціальній поведінці в дорослості. Обидві ці рамки пропонують важливі концептуальні вузли для дослідників стресу, здоров’я та соціальної поведінки, оскільки вони пояснюють канали, через які соціальна екологія може впливати на біологічні ризики.

Біографія автора

Kateryna Maltseva, Національний університет «Києво-Могилянська академія»

Мальцева Катерина – PhD, кандидатка філософських наук, доцентка кафедри соціології НаУКМА

maltsevaks@ukma.edu.ua

Посилання

  1. Adler, N., Boyce, T., Chesney, M., Cohen, S., et al. (1994). Socioeconomic status and health: The challenge of the gradient. American Psychologist, 49(1), 15–24. https://doi.org/10.1037//0003-066x.49.1.15
  2. Andrews, P. (2020). Why do people have painful feelings? An evolutionary tale of misery and woe. In L. A. Schmidt & K. L. Poole (Eds.), Adaptive Shyness (pp. 301–317). Springer Nature Switzerland AG.
  3. Andrews, P. W., Maslej, M. M., Thomson, J. A., Jr, & Hollon, S. D. (2020). Disordered doctors or rational rats? Testing adaptationist and disorder hypotheses for melancholic depression and their relevance for clinical psychology. Clinical Psychology Review, 82, 101927. https://doi.org/10.1016/j.cpr.2020.101927
  4. Bennett, J. M., Reeves, G., Billman, G. E., & Sturmberg, J. P. (2018). Inflammation – nature’s way to efficiently respond to all types of challenges: Implications for understanding and managing “the epidemic” of chronic diseases. Frontiers in Medicine, 5. https://doi.org/10.3389/fmed.2018.00316
  5. Berkman, L. F., Glymour, M. M., & Kawachi, I. (Eds.). (2014). Social epidemiology. Oxford, UK: Oxford University Press.
  6. Bosch, N. M., Riese, H., Reijneveld, S. A., Bakker, M. P., Verhulst, F. C., Ormel, J., & Oldehinkel, A. J. (2012). Timing matters: Long term effects of adversities from prenatal period up to adolescence on adolescents’ cortisol stress response. The TRAILS study. Psychoneuroendocrinology, 37(9), 1439–1447. https://doi.org/10.1016/j.psyneuen.2012.01.013
  7. Brenner, S. L., Jones, J. P., Rutanen-Whaley, R. H., Parker, W., Flinn, M. V., & Muehlenbein, M. P. (2015). Evolutionary mismatch and chronic psychological stress. Journal of Evolutionary Medicine, 3, 1–11 https://doi.org/10.4303/jem/235885
  8. Chen, E., Miller, G., Kobor, M., & Cole, S. (2010). Maternal warmth buffers the effects of low early-life socioeconomic status on pro-inflammatory signaling in adulthood. Molecular Psychiatry, 16(7), 729–737. https://doi.org/10.1038/mp.2010.53
  9. Chen, S., Miller, G., Walker, H., Arevalo, J., Sung, C., & Cole, S. (2009). Genome-wide transcriptional profiling linked to social class in asthma. Thorax, 64(1), 38–43. https://doi.org/10.1136/thx.2007.095091
  10. Christensen, D., Dich, N., Flensborg-Madsen, T., Garde, E., Hansen, Å., & Mortensen, E. (2019). Objective and subjective stress, personality, and allostatic load. Brain and Behavior, 9(9), 1–11. https://doi.org/10.1002/brb3.1386
  11. Cohen, S. (1997). Social ties and susceptibility to the common cold. JAMA: The Journal of the American Medical Association, 277(24), 1940. https://doi.org/10.1001/jama.1997.03540480040036
  12. Cohen, S., Doyle, W. J., Turner, R. B., Alper, C. M., & Skoner, D. P. (2004). Childhood socioeconomic status and host resistance to infectious illness in adulthood. Psychosomatic Medicine, 66(4), 553–558. https://doi.org/10.1097/01.psy.0000126200.05189.d3
  13. Cohen, S., Janicki-Deverts, D., & Miller, G. E. (2007). Psychological stress and disease. Journal of the American Medical Association, 298(14), 1685–1687. https://doi.org/10.1001/jama.298.14.1685
  14. Cohen, S., Murphy, M. L. M., & Prather, A. A. (2018). Ten surprising facts about stressful life events and disease risk. Annual Review of Psychology, 70(1), 1–21. https://doi.org/10.1146/annurevpsych-010418-102857
  15. Cole, S. (2010). Elevating the perspective on human stress genomics. Psychoneuroendocrinology, 35(7), 955–962. https://doi.org/10.1016/j.psyneuen.2010.06.008
  16. Cole, S. (2013). Social regulation of human gene expression: Mechanisms and implications for public health. American Journal of Public Health, 103(S1), S84–S92. https://doi.org/10.2105/ajph.2012.301183
  17. Cole, S. (2014). Human social genomics. Plos Genetics, 10(8), e1004601. https://doi.org/10.1371/journal.pgen.1004601
  18. Cole, S. (2019). The conserved transcriptional response to adversity. Current Opinion in Behavioral Sciences, 28, 31–37. https://doi.org/10.1016/j.cobeha.2019.01.008
  19. Cole, S. W., Shanahan, M. J., Gaydosh, L., & Harris, K. M. (2020). Population based RNA profiling in Add Health finds social disparities in inflammatory and antiviral gene regulation to emerge by young adulthood. Proceedings of the National Academy of Sciences, 117(9), 4601–4608. https://doi.org/10.1073/pnas.1821367117
  20. Cole, S., Hawkley, L., Arevalo, J., Sung, C., Rose, R., & Cacioppo, J. (2007). Social regulation of gene expression in human leukocytes. Genome Biology, 8(9), R189. https://doi.org/10.1186/gb-2007-8-9-r189
  21. Copping, L. T., Campbell, A., & Muncer, S. (2014). Psychometrics and life history strategy: The structure and validity of the high K strategy scale. Evolutionary Psychology, 12, 200–222. https://doi.org/10.1177/147470491401200115
  22. Cristóbal-Narváez, P., Haro, J. M., & Koyanagi, A. (2020). Perceived stress and depression in 45 low- and middle-income countries. Journal of Affective Disorders, 274, 799–805. https://doi.org/10.1016/j.jad.2020.04.020
  23. Crysel, L. C., Crosier, B. S., & Webster, G. D. (2013). The dark triad and risk behavior. Personality and Individual Differences, 54, 35–40. https://doi.org/10.1016/j.paid.2012.07.029
  24. Cundiff, J. M., & Matthews, K. A. (2017). Is subjective social status a unique correlate of physical health? A meta-analysis. Health Psychology, 36, 1109–1125. https://doi.org/10.1037/hea0000534
  25. Cundiff, J. M., Boylan, J. M., & Muscatell, K. A. (2020). The pathway from social status to physical health: Taking a closer look at stress as a mediator. Current Directions in Psychological Science, 29(2), 147–153. https://doi.org/10.1177/0963721420901596
  26. Daly, M., & Wilson, M. (2005). Carpe diem: Adaptation and devaluing the future. Quarterly Review of Biology, 80, 55–60. https://doi.org/10.1086/431025
  27. Del Giudice, M., Gangestad, S. W., & Kaplan, H. S. (2015). Life history theory and evolutionary psychology. In D. M. Buss (Ed.), The handbook of evolutionary psychology: Vol. 1, foundations (pp. 88–114) (2nd ed.). New York: Wiley.
  28. Eibach, R. P., & Mock, S. E. (2011). The vigilant parent: Parental role salience affects parents’ risk perceptions, risk-aversion, and trust in strangers. Journal of Experimental Social Psychology, 47, 694–697. https://doi.org/10.1016/j.jesp.2010.12.009
  29. Ellis, B. J., Del Giudice, M., Dishion, T. J., Figueredo, A. J., Gray, P., Griskevicius, V., ... Wilson, D. S. (2012). The evolutionary basis of risky adolescent behavior: Implications for science, policy, and practice. Developmental Psychology, 48, 598–623. https://doi.org/10.1037/a0026220
  30. Epel, E. S., Crosswell, A. D., Mayer, S. E., Prather, A. A., Slavich, G. M., Puterman, E., & Mendes, W. B. (2018). More than a feeling: A unified view of stress measurement for population science. Frontiers in Neuroendocrinology, 49, 146–169. https://doi.org/10.1016/j.yfrne.2018.03.001
  31. Fiske, S. T., Cuddy, A. J. C., & Glick, P. (2007). Universal dimensions of social perception: Warmth and competence. Trends in Cognitive Science, 11, 77–83.
  32. Fitzgerald, K. N., Hodges, R., Hanes, D., Stack, E., Cheishvili, D., Szyf, M., ... & Bradley, R. (2021). Potential reversal of epigenetic age using a diet and lifestyle intervention: a pilot randomized clinical trial. Aging, 13(7), 9419–9432. https://doi.org/10.18632/aging.202913
  33. Fogelman, N., & Canli, T. (2019). Early life stress, physiology, and genetics: A review. Frontiers in Psychology, 10(1668), 1–7. https://doi.org/10.3389/fpsyg.2019.01668.eCollection 2019
  34. Furman, D., Campisi, J., Verdin, E., Carrera-Bastos, P., Targ, S., Franceschi, C., ... Slavich, G. M. (2019). Chronic inflammation in the etiology of disease across the life span. Nature Medicine, 25(12), 1822–1832. https://doi.org/10.1038/s41591-019-0675-0
  35. Goldstein, D. S., & McEwen, B. (2002). Allostasis, homeostats, and the nature of stress. Stress: The International Journal on the Biology of Stress, 5 (1), 55–58. https://doi.org/10.1080/102538902900012345
  36. Hill, E. M., & Chow, K. (2002). Life history theory and risky drinking. Addiction, 97, 401–413. https://doi.org/10.1046/j.1360-0443.2002.00020.x.
  37. Hill, E. M., Ross, L. T., & Low, B. S. (1997). The role of future unpredictability in human risk-taking. Human Nature, 8 , 287–325. https://doi.org/10.1007/BF02913037
  38. Hughes, B. M., Steffen, P. R., & Thayer, J. F. (2018). The psychophysiology of stress and adaptation: Models, pathways, and implications. International Journal of Psychophysiology : official journal of the International Organization of Psychophysiology, 131, 1–3. https://doi.org/10.1016/j.ijpsycho.2018.06.003
  39. Irwin, M., & Cole, S. (2011). Reciprocal regulation of the neural and innate immune systems. Nature Reviews Immunology, 11(9), 625–632. https://doi.org/10.1038/nri3042
  40. Katsampouris, E., Turner-Cobb, J.-M., Barnett, J. C., & Arnold, R. S. (2020). Can ancient and modern stressors be distinguished? A mixed-methods exploration of psychosocial characteristics and health symptoms in young and older adults. Journal of Health Psychology, XX, 1–13. https://doi.org/10.1177/1359105320965654
  41. Kawachi, K., & Kennedy, B. P. (1999). Income inequality and health: pathways and mechanisms. Health Services Research, 34(1), 215–227.
  42. Keyes, K. M., Hatzenbuehler, M. L., & Hasin, D. S. (2011). Stressful life experiences, alcohol consumption, and alcohol use disorders: The epidemiologic evidence for four main types of stressors. Psychopharmacology, 218(1), 1–17. https://doi.org/10.1007/s00213-011-2236-1
  43. Kiecolt-Glaser, J. K. (1999). Stress, personal relationships, and immune function: Health implications. Brain, Behavior and Immunity, 13, 61–72.
  44. Kiecolt-Glaser, J. K., Marucha, P. T., Malarkey, W. B., Mercado, A. M., & Glaser, R. (1995). Slowing of wound healing by psychological stress. Lancet, 346, 1194–1196.
  45. Kiecolt-Glaser, J. K., Preacher, K. J., MacCallum, R. C., Atkinson, C., Malarkey, W. B., & Glaser, R. (2003). Chronic stress and age-related increases in the proinflammatory cytokine IL-6. Proceedings of the National Academy of Sciences, 100(15), 9090–9095. https://doi.org/10.1073/pnas.1531903100
  46. Kiecolt-Glaser, J. K., Renna, M. E., Shrout, M. R., & Madison, A. A. (2020). Stress reactivity: What pushes us higher, faster, and longer – and why it matters. Current Directions in Psychological Science, 096372142094952. https://doi.org/10.1177/0963721420949521
  47. Langgartner, D., Lowry, C. A., & Reber, S. O. (2018). Old Friends, immunoregulation, and stress resilience. European Journal of Physiology, 471(2), 237–269. https://doi.org/10.1007/s00424-018-2228-7
  48. Lasselin, J., Karshikoff, B., Axelsson, J., Åkerstedt, T., Benson, S., Engler, H., Schedlowski, M., ... & Andreasson, A. (2020). Fatigue and sleepiness responses to experimental inflammation and exploratory analysis of the effect of baseline inflammation in healthy humans. Brain, Behavior, and Immunity, 83, 309–314. https://doi.org/10.1016/j.bbi.2019.10.020
  49. Lazarus, R. S. (1999). Stress and emotion: A new synthesis. London: Free Association Books. Lazarus, R. S., & Folkman, S. (1984). Stress, appraisal and coping. NY: Springer.
  50. Lea, A. J., Waigwa, C., Muhoya, B., et al. (n. d.). Social gradients in health vary between rural and urban Turkana (preprint). https://www.medrxiv.org/content/10.1101/2021.07.23.21260771v1
  51. Mackenbach, J. (2020). A history of population health. Brill: Leiden & Boston.
  52. Manson, J. H. (2020). Is narcissism a slow life history strategy indicator?: The answer depends on the LHS instrument. Evolutionary Psychology: An International Journal of Evolutionary Approaches to Psychology and Behavior, 18(3), 1474704920946236. https://doi.org/10.1177/1474704920946236
  53. Marmot, M. (2018). Health equity, cancer, and social determinants of health. The Lancet Global Health, 6 , S29. https://doi.org/10.1016/s2214-109x(18)30098-6
  54. Marmot, M., & Bell, R. (2019). Social determinants and noncommunicable diseases: Time for integrated action. BMJ, l251, 1–4. https://doi.org/10.1136/bmj.l251
  55. McDade, T., Kuzawa, C., Borja, J., Arevalo, J., Miller, G., & Cole, S. (2019). Profiles of gene expression in maternal blood predict off spring birth weight in normal pregnancy. Journal of Developmental Origins of Health and Disease, 1–7. https://doi.org/10.1017/s2040174419000175
  56. McEwen, B. S. (2007). Physiology and neurobiology of stress and adaptation: Central role of the brain. Physiological Reviews, 87(3), 873–904. https://doi.org/10.1152/physrev.00041.2006
  57. McEwen, B. S. (2019). The good side of “stress.” Stress, 1–2. https://doi.org/10.1080/10253890.2019.1631794
  58. McEwen, B. S., & Akil, H. (2020). Revisiting the stress concept: Implications for affective disorders. Journal of Neuroscience, 40(1), 12–21. https://doi.org/10.1523/JNEUROSCI.0733-19.2019
  59. McEwen, B. S., & Stellar, E. (1993). Stress and the individual. Mechanisms leading to disease. Archives of Internal Medicine, 153(18), 2093–2101. https://doi.org/10.1001/archinte.153.18.2093
  60. McLeod, J. (2012). The meanings of stress. Society and Mental Health, 2(3), 172–186. https://doi.org/10.1177/2156869312452877
  61. Miller, G., Chen, E., Fok, A., Walker, H., Lim, A., & Nicholls, E., et al. (2009). Low early-life social class leaves a biological residue manifested by decreased glucocorticoid and increased proinflammatory signaling. Proceedings of the National Academy of Sciences, 106(34), 14716–14721. https://doi.org/10.1073/pnas.0902971106
  62. Mishra, S., & Lalumière, M. L. (2008). Risk-taking, antisocial behavior, and life histories. In J. D. Duntley & T. K. Shackelford (Eds.), Evolutionary forensic psychology: Darwinian foundations of crime and law (pp. 139–159). Oxford University Press. https://doi.org/10.1093/acprof:oso/9780195325188.003.0008
  63. Mishra, S., Barclay, P., & Lalumière, M. L. (2014). Competitive disadvantage facilitates risk taking. Evolution and Human Behavior, 35(2), 126–132. https://doi.org/10.1016/j.evolhumbehav.2013.11.006
  64. Mishra, S., Hing, L. S. S., & Lalumière, M. L. (2015). Inequality and Risk-Taking. Evolutionary Psychology. https://doi.org/10.1177/1474704915596295
  65. Mishra, S., Templeton, A. J., & Meadows, T. J. S. (2017). Living, fast and slow: Is life history orientation associated with riskrelated personality traits, risk attitudes, criminal outcomes, and gambling? Personality and Individual Differences, 117, 242–248. http://dx.doi.org/10.1016/j.paid.2017.06.009
  66. Mullainathan, S., & Shafir, E. (2013). Scarcity: Why having too little means so much. NY: Times Books.
  67. Murray, D. R., Haselton, M. G., Fales, M., & Cole, S. (2019). Subjective social status and inflammatory gene expression. Health Psychology, 38(2), 182–186. https://doi.org/10.1037/hea0000705
  68. Nesse, R. M. (2000). Is depression an adaptation? Archives of General Psychiatry, 57(1), 14–20. https://doi.org/10.1001/archpsyc.57.1.14 Pearlin, L. I. (1989). The sociological study of stress. Journal of Health and Social Behavior, 30(3), 241–256. https://doi.org/10.2307/2136956
  69. Pressman, S. D., Cohen, S., Miller, G. E., Barkin, A., Rabin, B. S., & Treanor, J. J. (2005). Loneliness, social network size, and immune response to influenza vaccination in college freshmen. Health Psychology, 24(3), 297–306. https://doi.org/10.1037/0278-6133.24.3.297
  70. Reynolds, J. R., & Turner, R. J. (2008). Major life events: Their personal meaning, resolution, and mental health significance. Journal of Health and Social Behavior, 49(2), 223–237. https://doi.org/10.1177/002214650804900208
  71. Rohner, S. L., Bernays, F., Maercker, A., & Thoma, M. V. (2022). Salutary mechanisms in the relationship between stress and health: The mediating and moderating roles of Sense of Coherence-Revised. Stress and Health : journal of the International Society for the Investigation of Stress, 38(2), 388–401. https://doi.org/10.1002/smi.3093
  72. Shattuck, E. C. (2021). Networks, cultures, and institutions: Toward a social immunology. Brain, Behavior, & Immunity – Health, 18, 100367. https://doi.org/10.1016/j.bbih.2021.100367
  73. Schieman, S. (2019). Ordinary lives and the sociological character of stress: How work, family, and status contribute to emotional inequality. Society and Mental Health, 9(2), 127–142. https://doi.org/10.1177/2156869319844805
  74. Schreier, A., & Evans, G. W. (2003). Adrenal cortical response of young children to modern and ancient stressors. Current Anthropology, 44(2), 306–309. https://doi.org/10.1086/367974
  75. Segerstrom, S. C., & Miller, G. E. (2004). Psychological stress and the human immune system: A meta-analytic study of 30 years of inquiry. Psychological Bulletin, 130(4), 601–630. https://doi.org/10.1037/0033-2909.130.4.601
  76. Segerstrom, S. C., & O’Connor, D. B. (2012). Stress, health and illness: Four challenges for the future. Psychology & Health, 27(2), 128–140. https://doi.org/10.1080/08870446.2012.659516
  77. Slavich, G. M. (2015). Understanding inflammation, its regulation, and relevance for health: A top scientific and public priority. Brain, Behavior, and Immunity, 45, 13–14. https://doi.org/10.1016/j.bbi.2014.10.012
  78. Slavich, G. M. (2016). Life stress and health: A review of conceptual issues and recent findings. Teaching of Psychology, 43(4), 346–355. https://doi.org/10.1177/0098628316662768
  79. Slavich, G. M. (2019). Stressnology: The primitive (and problematic) study of life stress exposure and pressing need for better measurement. Brain, Behavior, and Immunity, 75, 3–5.
  80. Slavich, G. M. (2020). Social Safety Theory: A biologically based evolutionary perspective on life stress, health, and behavior. Annual Review of Clinical Psychology, 16(1), 265–295. https://doi.org/10.1146/annurev-clinpsy-032816-045159
  81. Slavich, G. M. (2022). Social Safety Theory: Understanding social stress, disease risk, resilience, and behavior during the COVID-19 pandemic and beyond. Current Opinion in Psychology, 45, 101299. Advance online publication. https://doi.org/10.1016/j.copsyc.2022.101299
  82. Slavich, G., & Cole, S. (2013). The emerging field of human social genomics. Clinical Psychological Science, 1(3), 331–348. https://doi.org/10.1177/2167702613478594
  83. Slavich, G. M., & Irwin, M. R. (2014). From stress to inflammation and major depressive disorder: A social signal transduction theory of depression. Psychological Bulletin, 140(3), 774–815. https://doi.org/10.1037/a0035302
  84. Soares, S., López-Cheda, A., Santos, A. C., Barros, H., & Fraga, S. (2020). How do early socioeconomic circumstances impact inflammatory trajectories? Findings from Generation XXI. Psychoneuroendocrinology, 119, 104755. https://doi.org/10.1016/j.psyneuen.2020.104755
  85. Sober, E. & Wilson, D. S. (1998). Unto others: The evolution and psychology of unselfish behavior. Cambridge, MA: Harvard University Press.
  86. Sterling, P. (2021). What is health? Allostasis and the evolution of human design. Cambridge, Massachusetts: MIT Press.
  87. Tawakol, A., Osborne, M. T., Wang, Y., Hammed, B., Tung, B., Patrich, T., ... Armstrong, K. A. (2019). Stress-associated neurobiological pathway linking socioeconomic disparities to cardiovascular disease. Journal of the American College of Cardiology, 73(25), 3243–3255. https://doi.org/10.1016/j.jacc.2019.04.042
  88. Thoits, P. A. (2006). Personal agency in the stress process. Journal of Health and Social Behavior, 47(4), 309–323. https://doi.org/10.1177/002214650604700401
  89. Tomasello, M. (2014). The ultra-social animal. European Journal of Social Psychology, 44(3), 187–194. https://doi.org/10.1002/ejsp.2015
  90. Turner, A. I., Smyth, N., Hall, S. J., Torres, S. J., Hussein, M., Jayasinghe, S. U., ... Clow, A. J. (2020). Psychological stress reactivity and future health and disease outcomes: A systematic review of prospective evidence. Psychoneuroendocrinology, 104599. https://doi.org/10.1016/j.psyneuen.2020.104599
  91. Varki, A. (2012). Nothing in medicine makes sense, except in the light of evolution. Journal of Molecular Medicine, 90(5), 481–494. https://doi.org/10.1007/s00109-012-0900-5
  92. Wang, X. T., Kruger, D. J., & Wilke, A. (2009). Life history variables and risk-taking propensity. Evolution and Human Behavior, 30, 77–84. https://doi.org/10.1016/j.evolhumbehav.2008.09.006
  93. Wilson, M., & Daly, M. (1997). Life expectancy, economic inequality, homicide and reproductive timing in Chicago neighbourhoods. British Medical Journal, 314, 1271–1274. https://doi.org/10.1136/bmj.314.7089.1271
  94. Yang, Y. C., Gerken, K., Schorpp, K., Boen, C., & Harris, K. M. (2017). Early-life socioeconomic status and adult physiological functioning: A life course examination of biosocial mechanisms. Biodemography and Social Biology, 63(2), 87–103. https://doi.org/10.1080/19485565.2017.1279536
  95. Zannas, A. S. (2019). Epigenetics as a key link between psychosocial stress and aging: concepts, evidence, mechanisms. Dialogues in Clinical Neuroscience, 21(4), 389–396. https://doi.org/10.31887/DCNS.2019.21.4/azannas

##submission.downloads##

Опубліковано

2022-11-16

Як цитувати

Maltseva, K. (2022). Зв’язки між соціальним стресом, здоров’ям та соціальною поведінкою через призму еволюційного підходу. Наукові записки НаУКМА. Соціологія, 5, 14–25. https://doi.org/10.18523/2617-9067.2022.5.14-25

Номер

Том 5 (2022): Наукові записки НаУКМА. Соціологія

Розділ

Статті

Ліцензія

Авторське право (c) 2022 Kateryna Maltseva

Creative Commons License

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.

Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з такими умовами:

а) Автори зберігають за собою авторські права на твір на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License CC BY 4.0, котра дозволяє іншим особам вільно поширювати (копіювати і розповсюджувати матеріал у будь-якому вигляді чи форматі) та змінювати (міксувати, трансформувати, і брати матеріал за основу для будь-яких цілей, навіть комерційних) опублікований твір на умовах зазначення авторства.

б) Журнал дозволяє автору (авторам) зберігати авторські права без обмежень.

в) Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо поширення твору (наприклад, розміщувати роботу в електронному репозитарії), за умови збереження посилання на його першу публікацію. (Див. Політика Самоархівування)

г) Політика журналу дозволяє розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у репозитаріях) тексту статті, як до подання його до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).