Мережі випускників і випускниць університету: кейс НаУКМА
DOI:
https://doi.org/10.18523/2617-9067.2019.2.46-61Ключові слова:
випускники і випускниці університету (ЗВО), спільнота аламні, мережевий аналіз, персональні (еґоцентровані) мережіАнотація
У статті запропоновано дослідницький дизайн для вивчення випускників і випускниць університету (аламні). Основний фокус дослідження – на персональних мережах аламні трьох типів, а саме: 1) тих, хто після випуску продовжує бути активно задіяним до діяльності рідного університету, 2) тих, хто починає викладати або працювати в університеті, і 3) тих, хто відвідує університет і події для аламні нерегулярно, переважно не бере активної участі в подіях університету (як-от Посвята, Конвокація тощо). Ми також порушуємо питання про мережеві ефекти від зв’язків, сформованих під час навчання, у прийнятті рішення про підтримку тісної взаємодії з університетом чи поверненні до нього для викладання або роботи. Дослідження ґрунтується на теоретичних моделях МакДермона щодо формування рольової ідентичності аламні ЗВО та Маеля і Ашфорта щодо факторів формування відчуття причетності і залучення аламні стосовно свого університету. Також у статті згадано праці Бурдьє та Брезіс про специфіку елітних університетів та спільнот їхніх випускників і випускниць як «закритих клубів» для обраних, де єднальним критерієм для встановлення зв’язку між двома особами є належність до аламні одного й того самого ЗВО. Авторки наводять окремі спроби дослідити спільноту НаУКМА з погляду корпоративної культури, «могилянського духу» і ролі зв’язків між аламні після випуску. На основі теоретичного матеріалу і попередніх досліджень сформовано гіпотези щодо ступеня зв’язаності мережі могилянців, значення наявності зв’язків усередині університету для прийняття рішення про активну участь у подіях НаУКМА або про роботу в НаУКМА. Дизайн дослідження побудовано на підході вивчення персональних еґоцентрованих мереж із використанням таких ін- струментів, як генератор і інтерпретатор імен та інтерпретатор зв’язків; загалом, на основі десяти пілотних інтерв’ю з інформант(к)ами, які представляють різні типи аламні (за типологією, розробленою авторками) з усіх шести факультетів НаУКМА та випуски 2006–2013 рр. Для перевірки гіпотез розраховано показник зв’язності (density) загалом для кожної персональної мережі і для підгруп «могилянців» і «немогилянців». Усі розрахунки здійснено в програмі Ucinet for Windows, візуалізацію графів мереж – у додатку Net Draw.Посилання
- Borgatti, S. P., Everett, M. G., and Freeman, L. C. (2002). UCINET for Windows: Software for Social Network Analysis. Harvard, MA: Analytic Technologies.
- Borgatti, S. P., Everett, M. G., and Johnson, J. C. (2013). Analyzing social networks. SAGE Publications.
- Bourdieu, P. (1998). The state nobility: Elite schools in the field of power. Stanford University Press.
- Brezis, E. S., & Hellier, J. (2013). Social mobility at the top: Why are elites self-reproducing? Working Paper No. 2013-12, Bar-Ilan University, Department of Economics, Ramat-Gan. Retrieved from http://hdl.handle.net/10419/96050
- Brezis, E., & Crouzet, F. (2006). The role of higher education institutions: recruitment of elites and economic growth. Institutions, Development, and Economic Growth (Eds. Theo S. Eicher, Cecilia García-Peñalosa), 13, 191–213. DOI: https://doi.org/10.1111/j.1468-0335.2008.00700.x
- Callero, P. L. (1985). Role-identity salience. Social Psychology Quarterly, 48(3), 203–215. DOI: https://doi.org/10.2307/3033681
- Chadiuk, М. (2016). Svitlana Kisiliova. In’ekciia systemnosti, vidkrytosti ta liudianosti. Moia Mohylianka. Retrieved from http://mykma.org/interviews/svitlana-kisilova-yektsiya-systemnosti-vidkrytosti-ta-lyudyanosti.html [in Ukrainian].
- Freeman, L. (2004). The development of social network analysis. A Study in the Sociology of Science. Vancouver: Empirical Press.
- Ingram, K. W., Haynes, L. L., Davidson-Shivers, G. V., and Irvin, R. (2005). Building an alumni support community: Tracking alumni for program evaluation and added value. College Student Journal, 39(2), 203.
- Kadushin, C. (2012). Understanding social networks: Theories, concepts, and findings. Oxford University Press.
- Kossinets, G., & Watts, D. J. (2009). Origins of homophily in an evolving social network 1. American Journal of Sociology, 115(2), 450. DOI: https://doi.org/10.1086/599247
- Kostiuchenko, T. (2011). Multinational Companies in Ukraine and University Alumni Networks. Naukovi Zapysky NаUKМА, 122: Sociolohichni nauky, 47–57. Retrieved from https://elib.ukma.edu.ua/NZ/NZV122_2011_sociology/08_kostiuchenko.pdf
- Mael, F., & Ashforth, B. E. (1992). Alumni and their alma mater: A partial test of the reformulated model of organizational identification. Journal of Organizational Behavior, 13(2), 103–123. DOI: https://doi.org/10.1002/job.4030130202
- Marin, A., & Hampton, K. N. (2007). Simplifying the personal network name generator alternatives to traditional multiple and single name generators. Field Methods, 19(2), 163–193. DOI: https://doi.org/10.1177/1525822x06298588
- McCarty, C. (2002). Structure in personal networks. Journal of Social Structure, 3(1), 20.
- McDearmon, J. T. (2013). Hail to thee, our alma mater: Alumni role identity and the relationship to institutional support behaviors. Research in Higher Education, 54(3), 283–302. DOI: https://doi.org/10.1007/s11162-012-9271-6
- Nacionalnyi universytet “Kyevo-Mohylianska akademiia” – Misiia, viziia i cinnosti. Retrieved from http://www.ukma.edu.ua/index.php/about-us/sogodennya/pryznachennia-ta-misiia
- Prell, C. (2011). Social Network Analysis: History, Theory and Methodology. SAGE Publications.
- Reitynh VNZ “Top-200 Ukraina” 2015 vid 2 chervnia 2015. Retrieved from http://osvita.ua/vnz/rating/47049/ [in Ukrainian].
- Shnaider, V. (2016). Arsenii Finberg: Etyka mohylianskoii mafii. Moia Mohylianka. Retrieved from http://mykma.org/interviews/arsenij-finberg.html [in Ukrainian].
- Subtelny, О. (1995). AlumniAssociations. Konvokaciia’95, 1, 2–3 [in Ukrainian].
- Van der Hulst, R. C. (2009). Introduction to Social Network Analysis (SNA) as an investigative tool. Trends in Organized Crime, 12(2), 101–121. DOI: https://doi.org/10.1007/s12117-008-9057-6
- Zaporozhets, D. (2009). Korporatyvna kultura NaUKMA: stan ta perspektyvy rozvytku (sociolohichnyi analiz) [NaUKMA corporate culture: the state and prospects of development (sociological analysis)]. Graduate work. Retrieved from http://ekmair.ukma.edu.ua/bitstream/handle/123456789/860/Zaporozhets_Korporatyvna%20kultura%20NaUKMA.pdf?sequence=1&isAllowed=y [in Ukrainian].
##submission.downloads##
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2019 Oryna Stetsenko, Tetiana Kostiuchenko
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з такими умовами:
а) Автори зберігають за собою авторські права на твір на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License CC BY 4.0, котра дозволяє іншим особам вільно поширювати (копіювати і розповсюджувати матеріал у будь-якому вигляді чи форматі) та змінювати (міксувати, трансформувати, і брати матеріал за основу для будь-яких цілей, навіть комерційних) опублікований твір на умовах зазначення авторства.
б) Журнал дозволяє автору (авторам) зберігати авторські права без обмежень.
в) Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо поширення твору (наприклад, розміщувати роботу в електронному репозитарії), за умови збереження посилання на його першу публікацію. (Див. Політика Самоархівування)
г) Політика журналу дозволяє розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у репозитаріях) тексту статті, як до подання його до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).