Використання техніки фрілістингу для вимірювання групового консенсусу: кейс мовного вибору в Україні
DOI:
https://doi.org/10.18523/2617-9067.2022.5.26-38Ключові слова:
фрілістинг, груповий консенсус, мовний вибір, ціннісні пріоритетиАнотація
Фрілістинг – це корисна якісницька техніка для вивчення того, як групи людей мислять про певний культурний домен і визначають його основні особливості. Цей інструмент також добре адаптований для виявлення спільності колективних пріоритетів, що робить фрілістинг безцінним для етнографів і дослідників культури. Винайдений антропологами, фрілістинг зазвичай проводять на початку дослідницького проєкту, він однаково ефективний як під час індивідуальних якісницьких інтерв’ю, так і з кількома особами одночасно. Однією з його переваг є здатність виявляти емічні категорії в даних. Це дослідження (N = 1253), проведене в січні 2021 року, демонструє корисність техніки фрілістингу для вивчення консенсусних переконань, що стосуються мовної культурної ідентичності у вибірці українськомовних та російськомовних українців. Процедури збору та аналізу даних за допомогою цього методу розглянуто на прикладі вивчення вибору мови в Україні та його зв’язку з ціннісним консенсусом між мовними групами та всередині них. У результаті фрілістингу було виокремлено основні категорії, що відображають груповий консенсус. Також наведено попередні висновки щодо ступеня цього консенсусу, що стане фундаментальним для формування шкального інструменту для майбутніх досліджень культурних ідентичностей на основі мов. У цьому дослідженні завдяки використанню фрілістингу з’ясовано, що основні відмінності між мовними групами полягають у сфері важливості української мови та України в суспільно-політичному контексті, оскільки українськомовні люди та ті, хто перейшов на українську, надають вищий пріоритет цим ціннісним категоріям. Показово, що різниця помітна лише тоді, коли йдеться про поняття престижу, а не успіху. Ці попередні результати матимуть важливе значення для формулювання майбутніх запитань для кількісного дослідження, щоб перевірити ці результати глибше за допомогою більш різноманітної та репрезентативної вибірки.
Посилання
- Argandoña, A. (1998). The stakeholder theory and the common good. Journal of Business Ethics, 17(9), 1093–1102.
- Bader, V. (2014). Crisis of political parties and representative democracies: rethinking parties in associational, experimentalist governance. Critical Review of International Social and Political Philosophy, 17(3), 350–376. https://doi.org/10.1080/13698230.2014.886380
- Bernsand, N. (2001). Surzhyk and national identity in Ukrainian nationalist language ideology. Berliner Osteuropa Info, 17(2001), 38–47.
- Billédi, I. (1989). The status and social prestige of the library and information profession: an international survey. IFLA Journal, 15(4), 324–329.
- Birch, S. (2000). Interpreting the Regional Effect in Ukrainian Politics. Europe-Asia Studies, 52(6), 1017–1041. http://www.jstor.org/stable/153588
- Bouchelnikova, M., Olenchenko, S., & Maltseva, K. (2016). Contemporary Ukrainian cultural model of romantic relationships among youth and young adults in Kyiv. NaUKMA Research Papers. Sociology, 187, 58–67. http://ekmair.ukma.edu.ua/handle/123456789/10885 [in Ukrainian].
- Charmaz, K., & Belgrave, L. L. (2007). Grounded theory. In The Blackwell encyclopedia of sociology (pp. 2023–2027). Blackwell Publishing Ltd.
- D’Andrade, R. (1995). The development of cognitive anthropology. Cambridge University Press.
- Dengah, H. J. F., Snodgrass, J. G., Polzer, E. R., & Nixon, W. C. (2021). Systematic methods for analyzing culture. New York.
- Feng, A. J. (2022). Revisiting horizontal stratification in higher education: College prestige hierarchy and educational assortative mating in China. Demography, 59(1), 349–369. https://doi.org/10.1215/00703370-9656369
- Katchanovski, I. (2006). Regional political divisions in Ukraine in 1991–2006. Nationalities Papers, 34(5), 507–532. https://doi.org/10.1080/00905990600952939
- Keddem, S., Barg, F. K., & Frasso, R. (2021). Practical guidance for studies using freelisting interviews. Preventing Chronic Disease, 18, E04. https://doi.org/10.5888/pcd17.200355
- Kuchynskyi, O. (2020). Shifting fortunes: anti-establishment reform parties, the catch-all strategy and the territorial cleavage in Ukraine. [MA thesis]. University of Tartu. https://dspace.ut.ee/handle/10062/67828
- Law of Ukraine on Education No. 2145-VIII (2017). Retrieved 25 June 2022, from https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2145-19#Text [in Ukrainian].
- Law of Ukraine on implementing changes to some of the laws of Ukraine regarding the language of audiovisual (digital) media No. 2054-VIII (2017). Retrieved 21 June 2022, from https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2054-19#Text [in Ukrainian].
- Law of Ukraine on the provision of functioning of Ukrainian as the official language No. 2704-VIII (2019). Retrieved 21 June 2022, from https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2704-19#Text [in Ukrainian].
- Malcomson, H. (2013). Composing Individuals: Ethnographic Reflections on Success and Prestige in the British New Music Network. Twentieth-Century Music, 10(1), 115–136. https://doi.org/10.1017/s1478572212000436
- Maltseva, K. (2016). Using correspondence analysis of scales as part of mixed methods design to access cultural models in ethnographic fieldwork: Prosocial cooperation in Sweden. Journal of Mixed Methods Research, 10(1), 82–111. https://doi.org/10.1177/1558689814525262
- Martinez Tyson, D. D., Castaneda, H., Porter, M., Quiroz, M., & Carrion, I. (2011). More similar than different? Exploring cultural models of depression among Latino immigrants in Florida. Depression Research and Treatment, 2011. https://doi.org/10.1155/2011/564396
- Masenko, L. (2004). Language and society: postcolonial dimension. Kyiv: Kyiv-Mohyla Academy Publishing House [in Ukrainian].
- O’Donnell, P. E. (1988). Catalan and Castilian as prestige languages: A tale of two cities. Language Problems and Language Planning, 12(3), 226–238.
- Parker, B., & Chusmir, L. (1992). Development and Validation of a Life-Success Measures Scale. Psychological Reports, 70(2), 627–637. https://doi.org/10.2466/pr0.1992.70.2.627
- Quinlan, M. B. (2017). The freelisting method. In P. Liamputtong (Ed.), Handbook of Research Methods in Health Social Sciences (pp. 1431–1446). Springer, Singapore. https://doi.org/10.1007/978-981-10-2779-6_12-1
- Rating Group. (2022, March 19). The sixth national poll: The language issue in Ukraine. Retrieved 21 June 2022, from https://ratinggroup.ua/research/ukraine/language_issue_in_ukraine_march_19th_2022.html.
- Tuškej, U., & Podnar, K. (2018). Consumers’ identification with corporate brands: Brand prestige, anthropomorphism and engagement in social media. Journal of Product & Brand Management, 27(9). https://doi.org/10.1108/JPBM-05-2016-1199
- Weller, S. C. (2007). Cultural consensus theory: Applications and frequently asked questions. Field Methods, 19(4), 339–368. https://doi.org/10.1177/1525822X07303502
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2022 Oleksandr Kuchynskyi
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з такими умовами:
а) Автори зберігають за собою авторські права на твір на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License CC BY 4.0, котра дозволяє іншим особам вільно поширювати (копіювати і розповсюджувати матеріал у будь-якому вигляді чи форматі) та змінювати (міксувати, трансформувати, і брати матеріал за основу для будь-яких цілей, навіть комерційних) опублікований твір на умовах зазначення авторства.
б) Журнал дозволяє автору (авторам) зберігати авторські права без обмежень.
в) Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо поширення твору (наприклад, розміщувати роботу в електронному репозитарії), за умови збереження посилання на його першу публікацію. (Див. Політика Самоархівування)
г) Політика журналу дозволяє розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у репозитаріях) тексту статті, як до подання його до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).