Виклики та перешкоди розвитку соціального бізнесу в Україні

Автор(и)

  • Myroslava Buchak Національний університет "Києво-Могилянська академія", Україна

DOI:

https://doi.org/10.18523/2617-9067.2021.4.36-46

Ключові слова:

соціальне підприємництво, соціальний бізнес, соціальний підприємець / соціальна підприємниця, підприємниця, соціальна цінність, соціальна місія, перешкоди розвитку соціального бізнесу, якісні методи, кількісні методи

Анотація

Статтю присвячено дослідженню явища соціального підприємництва в Україні з метою визначення перешкод для його розвитку. Зміна парадигми мислення про те, що таке бізнес, відповідальність та можливий вплив на соціум зумовлюють актуальність багатовимірного дослідження. Емпіричну частину дослідження побудовано на поєднанні якісної та кількісної методологій, а саме аналізу документів, напівструктурованих інтерв’ю та анкетування. У роботі типізовано бар’єри розвитку соціального підприємства та об’єднано в категорії: ресурсні, фінансові, комунікаційні, системні та карантин.

Біографія автора

Myroslava Buchak, Національний університет "Києво-Могилянська академія"

Магістр соціології НаУКМА

Посилання

  1. Abu-Saifan, S. (2012). Social entrepreneurship: Definition and boundaries. Technology Innovation Management Review, 2(2), 22–27. https://timreview.ca/sites/default/files/article_PDF/Saifan_TIMReview_February2012_2.pdf
  2. Alter, K. (2007). Social Enterprise Typology. Virtue Ventures LLC. https://www.academia.edu/5249856/
  3. Alvord, S. H., Brown, L. D., & Letts, C. W. (2004). Social entrepreneurship and societal transformation: An exploratory study. The Journal of Applied Behavioral Science, 40(3), 260–282. https://doi.org/10.1177/0021886304266847
  4. Austin, J., Stevenson, H., & Wei-Skillern, J. (2006). Social and commercial entrepreneurship: same, different, or both? Entrepreneurship Theory and Practice, 30(1), 1–22. https://doi.org/10.1111/j.1540-6520.2006.00107.x
  5. Berezyak, J. (2014). Foreign experience and domestic realities formation of social entrepreneurship. Scientific Notes of Ostroh Academy National University, “Economics” series, 25, 31–36. https://ecj.oa.edu.ua/articles/2014/n25/8.pdf [in Ukrainian].
  6. Bocharnikova, A. (2018). On the criteria of a social enterprise. http://civic-hub.org/criteria-socpred [in Ukrainian].
  7. Catalog of social enterprises of Ukraine 2016-2017. (2017). Kyiv: Kyiv-Mohyla Academy Publishing House [in Ukrainian].
  8. Chichevaliev, S. (2019). Conducive factors for development and promotion of social entrepreneurship in Sweden. From transition to development: Emerging challenges and perspectives. ISCBE 2019.
  9. Dacin, M. T., Dacin, P. A., & Tracey, P. (2011). Social Entrepreneurship: A Critique and Future Directions. Organization Science, 22(5), 1203–1213. https://doi.org/10.1287/orsc.1100.0620
  10. Davydovska, H. (2016). Problems of social entrepreneurship in Ukraine. Uzhorod National University Herald. International Economic Relations and World Economy, 7, 106–109. https://dspace.uzhnu.edu.ua/jspui/handle/lib/12506 [in Ukrainian].
  11. Dees, J. G. (1998). The meaning of social entrepreneurship. Working paper. Stanford University.
  12. Defourny, J., & Nyssens, M. (2008). Social enterprise in Europe: recent trends and developments. Social Enterprise Journal, 4(3), 202–228. https://doi.org/10.1108/17508610810922703
  13. Galera, G., & Borzaga, C. (2009). Social enterprise: An international overview of its conceptual evolution and legal implementation. Social Enterprise Journal, 5(3), 210–228. https://doi.org/10.1108/17508610911004313
  14. Grishnova, O., & Mishchuk, G. (2013). Social innovations in labor relations: essence, types, and implementation peculiarities in Ukraine. Demography and Social Economy, 2(20), 167–178. https://doi.org/10.15407/dse2013.02.167 [in Ukrainian].
  15. Kickul, J., Terjesen, S., Bacq, S., & Griffiths, M. (2012). Social business education: An interview with Nobel laureate Muhammad Yunus. Academy of Management Learning & Education, 11 (3), 453–462. https://doi.org/10.5465/amle.2011.0500
  16. Lepoutre, J., Justo, R., Terjesen, S., & Bosma, N. (2013). Designing a global standardized methodology for measuring social entrepreneurship activity: the Global Entrepreneurship Monitor social entrepreneurship study. Small Business Economics, 40(3), 693–714. https://doi.org/10.1007/s11187-011-9398-4
  17. Mair, J., & Martı, I. (2006). Social entrepreneurship research: A source of explanation, prediction, and delight. Journal of World Business, 41, 36–44. https://doi.org/10.1016/j.jwb.2005.09.002
  18. Mansfield, C. & Gregory, D. (2019). Capitalism in crisis? Transforming our economy for people and planet. State of social enterprise survey 2019. Social Enterprise UK.
  19. Nazaruk, V. (2013). On the criteria of social enterprise. https://gurt.org.ua/blogs/ [in Ukrainian].
  20. Nazaruk, V. (2015). Sofar, social entrepreneurs inUkraine cannot compete for resources with business. http://www.gurt.org.ua/interviews/29086/ [in Ukrainian].
  21. Sagawa, S., & Segal, E. (2000). Common interest, common good: Creating value through business and social sector partnerships. California Management Review, 42(2), 105–122. https://doi.org/10.1177/000812560004200201
  22. Sarma, S. K. (2020). Investigating Failed Social Entrepreneurship: A ‘Process Research’ Perspective. In Methodological Issues in Social Entrepreneurship Knowledge and Practice (pp. 79–93). Springer, Singapore.
  23. Seanor, P., & Meaton, J. (2008). Learning from failure, ambiguity and trust in social enterprise. Social Enterprise Journal, 4(1), 24–40. https://doi.org/10.1108/17508610810877713
  24. Smith, B. R., Cronley, M. L., & Barr, T. F. (2012). Funding implications of social enterprise: The role of mission consistency, entrepreneurial competence, and attitude toward social enterprise on donor behavior. Journal of Public Policy & Marketing, 31(1), 142–157.https://doi.org/10.1509/jppm.11.033
  25. Smith, W. K., Gonin, M., & Besharov, M. L. (2013). Managing social-business tensions: A review and research agenda for social enterprise. Business Ethics Quarterly, 23(3), 407–442. https://doi.org/10.5840/beq201323327
  26. Social entrepreneurship ecosystem in Ukraine: challenges andopportunities. (2018). PACT, Ukraine. https://pactukraine.org.ua/sites/default/files/2018-06/APEA_REPORT_ukr.pdf [in Ukrainian].
  27. Strelchuk, M. (2020). Half a year of online counseling on social entrepreneurship: the most popular questions to the lawyer https://socialbusiness.in.ua/news/ [in Ukrainian].
  28. Temple, N. (2017). The future of business: state of social enterprise survey 2017. Social Enterprise UK. The State of Social Enterprise in Turkey. (2019). British Council, Turkey https://www.britishcouncil.org.tr/en/programmes/education/socialenterprise-research
  29. Website about social entrepreneurship in Ukraine. (2020). https://socialbusiness.in.ua/
  30. Wilson, F., & Post, J. E. (2013). Business models for people, planet(& profits): exploring the phenomena of social business, a marketbased approach to social value creation. Small Business Economics40(3), 715–737. https://doi.org/10.1007/s11187-011-9401-0
  31. Yunus, M. (2011). Social business and microfinance: buildingpartnerships with corporations and other entities to speed the end poverty. In S. Daley-Harris & A. Awimbo (Eds.), New PathwaysOut of Poverty (pp. 121–141). Virginia: Kumarian Press.

##submission.downloads##

Надіслано в редакцію

2021-10-07

Опубліковано

2021-10-08

Як цитувати

Buchak, M. . (2021). Виклики та перешкоди розвитку соціального бізнесу в Україні. Наукові записки НаУКМА. Соціологія, 4, 36–46. https://doi.org/10.18523/2617-9067.2021.4.36-46

Номер

Том 4 (2021): Наукові записки НаУКМА. Соціологія

Розділ

Статті

Ліцензія

Авторське право (c) 2021 Myroslava Buchak

Creative Commons License

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.

Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з такими умовами:

а) Автори зберігають за собою авторські права на твір на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License CC BY 4.0, котра дозволяє іншим особам вільно поширювати (копіювати і розповсюджувати матеріал у будь-якому вигляді чи форматі) та змінювати (міксувати, трансформувати, і брати матеріал за основу для будь-яких цілей, навіть комерційних) опублікований твір на умовах зазначення авторства.

б) Журнал дозволяє автору (авторам) зберігати авторські права без обмежень.

в) Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо поширення твору (наприклад, розміщувати роботу в електронному репозитарії), за умови збереження посилання на його першу публікацію. (Див. Політика Самоархівування)

г) Політика журналу дозволяє розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у репозитаріях) тексту статті, як до подання його до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).