Аґентність: множинність визначення та операціоналізація в контексті шкільної освіти

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.18523/2617-9067.2020.3.27-36

Ключові слова:

учнівська аґентність, аґентність у шкільній освіті, теоретичне визначення поняття аґентності, теорія життєвого шляху, самоефективність

Анотація

Реформа шкільної освіти в Україні вимагає від науковців теоретичного та методологічного інструментарію забезпечення динамічної взаємодії особистісного та соціального вимірів учня в процесі шкільного навчання. І поняття аґентності, яке вже увійшло в міжнародний дискурс шкільного реформування, може стати основою для напрацювання такого інструментарію. Спроби концептуалізації аґентності в межах теорії життєвого шляху спираються на психологічний бік її розуміння, наголошуючи передовсім на суб’єктивній вірі учня в самоефективність. Соціологічне розуміння учнівської аґентності передбачає появу структурного – навчального – середовища, у взаємодії з яким і відбувається навчання.

Матеріал надійшов 08.03.2020

Біографія автора

Victoria Humeniuk, Національний університет «Києво-Могилянська академія»

магістр соціології, аспірантка кафедри соціології та Докторської школи ім. родини Юхименків НаУКМА

v.humeniuk@ukma.edu.ua

Посилання

  1. Archer, M. (2004). Realism and the problem of agency. Journal of Critical Realism, 5(1), 11–20. https://doi.org/10.1558/aleth.v5i1.11
  2. Bandura, A. (1997). Self-efficacy: The exercise of control. New York: W. H. Freeman and Company.
  3. Bandura, A. (2001). Social cognitive theory: An agentic perspective. Annual Review of Psychology, 52, 1–26. https://doi.org/10.1146/annurev.psych.52.1.1
  4. Bibik, N. M. (2015). Perevahy i ryzyky zaprovadzhennia kompetentnisnoho pidkhodu v shkilnii osviti [Advantages and risks of competence-based approach implementaion in school education]. Ukrainskyi pedahohichnyi zhurnal [Ukrainian
  5. Pedogical Journal], 1, 47–58. http://lib.iitta.gov.ua/9772/1/10-35-1-PB%20%281%29.pdf
  6. Bourdieu, P. (1984). Distinction: A Social Critique of the Judgment of Taste. Cambridge, MA: Harvard University Press.
  7. Campbell, C. (2009). Distinguishing the Power of Agency from Agentic Power: A Note on Weber and the “Black Box” of Personal Agency. Sociological Theory, 27(4), 407–418. https://doi.org/10.1111/j.1467-9558.2009.01355.x
  8. Elder, G. (1994). Time, human agency and social change: Perspectives on the life course. Social Psychology Quarterly, 57(1), 4–15. https://www.academia.edu/2520553/Time_human_agency_and_social_change_Perspectives_on_the_life_course
  9. Elder, G., & O’Rand, A. (1995). Adult lives in a changing society. In K. S. Cook, G. A. Fine & J. S. House (Eds.), Sociological Perspectives on Social Psychology (pp. 452–475). Emirbayer, M., & Mische,A. (1998). What is Agency? American Journal of Sociology, 103(4), 962–1023. https://doi.org/10.1086/231294
  10. Evans, K., Rudd, P., Behrens, M., Kaluza, J., & Woolley, C. (2001). Taking control of -their lives? Agency in young adult transitions in England and the New Germany. http://www.leeds.ac.uk/educol/documents/189447.pdf
  11. Ferguson, R. F., Phillips, S., Rowley, J., & Friedlander, J. (2015). The Influence of Teaching. Beyond Standardized Test Scores: Engagement, Mindset and Agency. Achievement Gap Initiative (AGI) at Harvard University, commissioned by The Raikes Foundation. http://www.agi.harvard.edu/publications.php
  12. Gecas, V. (2003). Self-efficiency and the life course. In J. T. Mortimer & M. Shanahan (Eds.), Handbook of the life course. New York: Kluwer.
  13. Giddens, A. (1988). A Central Problem in Social Theory. London: Macmillan.
  14. Gordon, J., Halaasz, G., Krawczyk, M., Leney, T., Michel, A., Pepper, D., ... Wisniewski, J. (2009). Key competences in Europe: Openning doors fo lifelong learners across the school curiculum and teacher education. Case network Reports, No 87. https://doi.org/0.2139/ssrn.1517804
  15. Hays, S. (1994). Structure and agency and the sticky problem of culture. Sociological Theory, 12(1), 57–72. https://doi.org/10.2307/202035
  16. Heckhausen, J., Wrosch, C., & Schulz, R. (2010). A Motivational Theory of Life-Span Development. Psychological Review, 117(1), 32–60. https://doi.org/10.1037/a0017668
  17. Heinz, W. (2002). Self-socialization and post-traditional society. Advances in Life Course Research, 7, 41–64. https://doi.org/ 10.1016/S1040-2608(02)80029-6
  18. Hitlin, S., & Elder, G. (2006). Agency: an empirical model of an abstract concept. Advances in Life Course Research, 11, 33–67. https://doi.org/10.1016/S1040-2608(06)11002-3
  19. Hitlin, S., & Kirkpatrick Johnson, M. (2015). Reconceptualizing Agency within the Life Course: The Power of Looking Ahead. American Journal of Sociology, 120(5), 1429–1472. https://doi.org/10.1086/681216
  20. Kristiansen, M. (2014). Agency as an Empirical Concept. An Assessment of Theory and Operationalization. Working paper no.: 2014/9, Netherlands Interdisceplinary Demographic Institute (NIDI). https://www.nidi.nl/shared/content/output/papers/nidi-wp-2014-09.pdf
  21. Makitalo, A. (2016). On the notion of agency in studies of interaction and learning. Learning, Culture and Social Interaction, 10, 64–67. https://doi.org/10.1016/j.lcsi.2016.07.003
  22. Mameli, C., Molinari, L., & Passini, S. (2019). Agency and responsibility in adolescent students: A challenge for the societies of tomorrow. British Journal of Educational Psychology, 89, 41–56. https://doi.org/10.1111/bjep.12215
  23. Marope, M., Griffin, P., & Gallagher, C. (2017). Future Competences and the Future of Curriculum. A Global Reference for Curricula Transformation. http://www.ibe.unesco.org/sites/default/files/resources/future_competences_and_the_future_of_curriculum.pdf
  24. Marshall, V., & Clarke, P. (2010). Agency and social structure in aging and life-course research. In D. Dannefer & C. Phillipson, The SAGE handbook of social gerontology (pp. 294–305). London: SAGE Publications Ltd. https://doi.org/10.4135/9781446200933.n22
  25. Marshall, V. (2005). Agency, events, and structure at the end of the life course. Advances in life course research, 10, 57–91. https://www.academia.edu/5101391/Agency_Events_and_Structure_at_the_End_of_the_Life_Course
  26. Meyer, R. D., Dalal, R. S., & Hermida, R. (2010). A review and synthesis of situational strength in the organizational sciences. Journal of Management, 36(1), 121–140. https://doi.org/10.1177/0149206309349309
  27. Moen, P. (2013). Constrained choices: the shifting institutional contexts of aging and the life course. In L. J. Waite & T. J. Plewes (Eds.), New Directions in the Sociology of Aging. Washington, D.C.: The National Academies Press. https://www.ncbi.nlm.nih.gov/books/NBK184352/
  28. Nova ukrainska shkola (NUSH). Kontseptualni zasady reformuvannia serednoi shkoly [New Ukrainian School. Conceptual principles of middle school reforming]. (2016). Ministry of Education and Science of Ukraine, Kyiv, Ukraine. https://www.kmu.gov.ua/storage/app/media/reforms/ukrainska-shkola-compressed.pdf
  29. OECD. (2013). Innovative Learning Environments, Educational Research and Innovation, OECD Publishing, Paris. https://doi.org/10.1787/9789264203488-en
  30. OECD. (2015). Schooling Redesigned: Towards Innovative Learning Systems, Educational Research and Innovation, OECD Publishing, Paris. https://doi.org/10.1787/9789264245914-en
  31. OECD. (2018). The Future of Education and Skills. Education 2030. Published under the responsibility of the Secretary-General of the OECD. https://www.oecd.org/education/2030/E2030%20Position%20Paper%20(05.04.2018).pdf
  32. OECD. (2019). Conceptual Learning Framework. Student Agency for 2030. http://www.oecd.org/education/2030-project/teaching-and-learning/learning/student-agency/Student_Agency_for_2030_concept_note.pdf
  33. Osypchuk, А. (2009). Syntez struktury i agentnosti v yevropeiskii sotsiolohichnii teorii: krytychnyi analiz [Synthesis of structure and agency in the european sociological theory: critical analysis]. (Unpublished PhD disserttion). Institute of Sociology of National Academy of Sciences of Ukraine, Kyiv, Ukraine.
  34. Reeve, J., & Tseng, C.-M. (2011). Agency as a fourth aspect of students’ engagement during learning activities. Contemporary Educational Psychology, 36(4), 257–267.
  35. Schoon, I., & Lyons-Amos, M. (2017). A socio-ecological model of agency: The role of psycho-social and socioeconomic resources in shaping educational and employment transitions in England. Longitudinal and Life Course Studies, 8(1), 35–56. https://doi.org/10.14301/llcs.v8i1.404

##submission.downloads##

Як цитувати

Humeniuk, V. (2020). Аґентність: множинність визначення та операціоналізація в контексті шкільної освіти. Наукові записки НаУКМА. Соціологія, 3, 27–36. https://doi.org/10.18523/2617-9067.2020.3.27-36

Номер

Том 3 (2020): Наукові записки НаУКМА. Соціологія

Розділ

Статті

Ліцензія

Авторське право (c) 2020 Victoria Humeniuk

Creative Commons License

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.

Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з такими умовами:

а) Автори зберігають за собою авторські права на твір на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License CC BY 4.0, котра дозволяє іншим особам вільно поширювати (копіювати і розповсюджувати матеріал у будь-якому вигляді чи форматі) та змінювати (міксувати, трансформувати, і брати матеріал за основу для будь-яких цілей, навіть комерційних) опублікований твір на умовах зазначення авторства.

б) Журнал дозволяє автору (авторам) зберігати авторські права без обмежень.

в) Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо поширення твору (наприклад, розміщувати роботу в електронному репозитарії), за умови збереження посилання на його першу публікацію. (Див. Політика Самоархівування)

г) Політика журналу дозволяє розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у репозитаріях) тексту статті, як до подання його до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).