Ставлення населення України до Росії та населення Росії до України (2008–2020)
DOI:
https://doi.org/10.18523/2617-9067.2020.3.3-14Ключові слова:
ставлення до Росії, ставлення до України, українсько-російські стосунки, українсько-російський конфлікт, українсько-російська війна, динаміка громадської думкиАнотація
Статтю присвячено результатам спільного проєкту Київського міжнародного інституту соціології (КМІС) та російського центру вивчення громадської думки «Аналітичний центр Юрія Левади» (Левада-центр). Проєкт розпочався у 2008 р. Кожні три місяці КМІС вносить у загальнонаціональне опитування запитання про ставлення українців до Росії, а Левада-центр – про ставлення росіян до України. Загалом у кожній країні було проведено понад 34 опитувань, у кожній хвилі було опитано близько 2000 українців та близько 1600 росіян (під час проєкту було опитано близько 68 тис. українців та 54 тис. росіян). Ставлення українців до Росії з 2008 р. (і, можливо, раніше) до травня 2014 р. можна назвати нерозділеним коханням. У цей період, у різні роки, від 80 % до 90 % українців ставилися до Росії позитивно, а частка росіян, які позитивно ставилися до України, становила від 30 % до 70 %. Наприклад, після російсько-грузинської війни в серпні 2008 р. ставлення росіян до України значно погіршилося; до січня 2009 р. лише 29 % росіян позитивно ставились до України (62 % – негативно, 10 % – складно відповісти), тоді як 90 % українців і далі ставилися позитивно до Росії. Крах позитивного ставлення українців до Росії розпочався після анексії Криму і продовжився після початку війни на Донбасі, до березня 2015 р. лише 30 % українців мали позитивне ставлення до Росії. Однак після закінчення активних бойових дій позитивне ставлення до Росії поступово відновлювалось і до лютого 2020 р. понад 50 % українців позитивно ставились до Росії. Водночас ставлення росіян до України після анексії Криму також погіршилося. Практично, за весь період спостереження українці ставилися до Росії краще, ніж росіяни до України. У статті також розглянуто результати опитування щодо ставлення окремо до керівництва кожної з країн та окремо до населення країн. Результати опитувань показують, що позитивне ставлення до країни пов’язано переважно зі ставленням до населення, а не до керівництва країни. У статті наведено також дані про те, які відносини між країнами хотіли б бачити громадяни – з візами та митницями, без віз і митниць або об’єднані в одну державу, а також думка громадян обох країн щодо того, які людські риси вони вважають типовими для росіян та українців.
Матеріал надійшов 26.04.2020
Посилання
- Gerasimov, V. (2013, February 26). Tcennost nauki v predvidenii [The value of science in foresight]. Voenno-promyshlennyi kurer (VPK) [Military Industrial Courier (MIC)]. https://vpk-news.ru/articles/14632 [in Russian].
- Kyiv International Institute of Sociology (KIIS). http://kiis.com.ua/Yuri Levada Analytical Center (Levada-Center). https://www.levada.ru/
##submission.downloads##
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2020 Volodymyr Paniotto
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з такими умовами:
а) Автори зберігають за собою авторські права на твір на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License CC BY 4.0, котра дозволяє іншим особам вільно поширювати (копіювати і розповсюджувати матеріал у будь-якому вигляді чи форматі) та змінювати (міксувати, трансформувати, і брати матеріал за основу для будь-яких цілей, навіть комерційних) опублікований твір на умовах зазначення авторства.
б) Журнал дозволяє автору (авторам) зберігати авторські права без обмежень.
в) Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо поширення твору (наприклад, розміщувати роботу в електронному репозитарії), за умови збереження посилання на його першу публікацію. (Див. Політика Самоархівування)
г) Політика журналу дозволяє розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у репозитаріях) тексту статті, як до подання його до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).