Ставлення населення України до Росії та населення Росії до України (2008–2020)

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.18523/2617-9067.2020.3.3-14

Ключові слова:

ставлення до Росії, ставлення до України, українсько-російські стосунки, українсько-російський конфлікт, українсько-російська війна, динаміка громадської думки

Анотація

Статтю присвячено результатам спільного проєкту Київського міжнародного інституту соціології (КМІС) та російського центру вивчення громадської думки «Аналітичний центр Юрія Левади» (Левада-центр). Проєкт розпочався у 2008 р. Кожні три місяці КМІС вносить у загальнонаціональне опитування запитання про ставлення українців до Росії, а Левада-центр – про ставлення росіян до України. Загалом у кожній країні було проведено понад 34 опитувань, у кожній хвилі було опитано близько 2000 українців та близько 1600 росіян (під час проєкту було опитано близько 68 тис. українців та 54 тис. росіян). Ставлення українців до Росії з 2008 р. (і, можливо, раніше) до травня 2014 р. можна назвати нерозділеним коханням. У цей період, у різні роки, від 80 % до 90 % українців ставилися до Росії позитивно, а частка росіян, які позитивно ставилися до України, становила від 30 % до 70 %. Наприклад, після російсько-грузинської війни в серпні 2008 р. ставлення росіян до України значно погіршилося; до січня 2009 р. лише 29 % росіян позитивно ставились до України (62 % – негативно, 10 % – складно відповісти), тоді як 90 % українців і далі ставилися позитивно до Росії. Крах позитивного ставлення українців до Росії розпочався після анексії Криму і продовжився після початку війни на Донбасі, до березня 2015 р. лише 30 % українців мали позитивне ставлення до Росії. Однак після закінчення активних бойових дій позитивне ставлення до Росії поступово відновлювалось і до лютого 2020 р. понад 50 % українців позитивно ставились до Росії. Водночас ставлення росіян до України після анексії Криму також погіршилося. Практично, за весь період спостереження українці ставилися до Росії краще, ніж росіяни до України. У статті також розглянуто результати опитування щодо ставлення окремо до керівництва кожної з країн та окремо до населення країн. Результати опитувань показують, що позитивне ставлення до країни пов’язано переважно зі ставленням до населення, а не до керівництва країни. У статті наведено також дані про те, які відносини між країнами хотіли б бачити громадяни – з візами та митницями, без віз і митниць або об’єднані в одну державу, а також думка громадян обох країн щодо того, які людські риси вони вважають типовими для росіян та українців.

 

Матеріал надійшов 26.04.2020

Біографія автора

Volodymyr Paniotto, Національний університет «Києво-Могилянська академія»

доктор філософських наук, професор кафедри соціології НаУКМА

v.paniotto@ukma.edu.ua

Посилання

  1. Gerasimov, V. (2013, February 26). Tcennost nauki v predvidenii [The value of science in foresight]. Voenno-promyshlennyi kurer (VPK) [Military Industrial Courier (MIC)]. https://vpk-news.ru/articles/14632 [in Russian].
  2. Kyiv International Institute of Sociology (KIIS). http://kiis.com.ua/Yuri Levada Analytical Center (Levada-Center). https://www.levada.ru/

##submission.downloads##

Як цитувати

Paniotto, V. (2020). Ставлення населення України до Росії та населення Росії до України (2008–2020). Наукові записки НаУКМА. Соціологія, 3, 3–14. https://doi.org/10.18523/2617-9067.2020.3.3-14