Вплив соціальної нерівності на здоров’я українського населення (за даними масиву European Social Survey, 2012)

Автор(и)

  • Daria Mazay Національний університет «Києво-Могилянська академія», Україна
  • Kateryna Maltseva Національний університет «Києво-Могилянська академія», Україна https://orcid.org/0000-0001-6540-8734

DOI:

https://doi.org/10.18523/2617-9067.2019.2.23-34

Ключові слова:

соціальна нерівність, нерівність у здоров’ї, кількісні методи, European Social Survey, Україна

Анотація

В основу статті покладено аналіз впливу соціальної нерівності на здоров’я українського населення віком 18–65 років на базі масиву даних European Social Survey 2012 року (N = 2178) з використанням статистичного пакета SPSS. Авторські знахідки узгоджуються з тенденціями, що реєструються в попередніх дослідженнях нерівності у здоров’ї. Зокрема, демонструється, що суб’єктивний стан здоров’я індивідів з повною базовою освітою є кращим, ніж у людей з повною середньою освітою; наймані працівники мають гірший суб’єктивний стан здоров’я, ніж ті, хто має власний бізнес; люди, які задоволені власними доходами, мають кращий стан здоров’я, ніж ті, хто зовсім незадоволений власними доходами; найвпливовішим предиктором суб’єктивного стану здоров’я є вік.

Біографії авторів

Daria Mazay, Національний університет «Києво-Могилянська академія»

бакалавр соціології Національного університету «Києво-Могилянська академія»

Kateryna Maltseva, Національний університет «Києво-Могилянська академія»

PhD з антропології, кандидат філософських наук, доцент кафедри соціології Національного університету «Києво-Могилянська академія»

maltsevaks@ukma.edu.ua

Посилання

  1. Arcaya, M., Arcaya, A., & Subramanian, S. (2015). Inequalities in health: definitions, concepts, and theories. Global Health Action, 8, 1–10. DOI: https://doi.org/10.3402/gha.v8.27106
  2. Belluz, J. (2015). Inequality isn't just unfair – it's making people sick. Vox. Retrieved from https://www.vox.com/2015/11/5/9675796/health-gap-marmot-social-inequality.
  3. Braveman, P., & Egerter, S. (2004). An approach to studying social disparities in health and health care. American Journal of Public Health, 94, 1–8.
  4. Braveman, P., & Krieger, N. (2011). Health inequalities and social inequalities in health. Bulletin of World Health Organization, 78, 232–235.
  5. Cockerham, M. (2013). Class and health: Explaining the relationship. Social Causes of Health and Disease. Ch. 5 (pp. 114–138). NY: Polity.
  6. Dressler, W. (2005). What’s cultural about biocultural research? Ethos, 33, 20–45. DOI: https://doi.org/10.1525/eth.2005.33.1.020
  7. Dressler, W. (2007). Cultural dimensions of the stress process: Measurement issues in fieldwork. In G. Ice & C. D. James (Eds.), Measuring stress in humans: A practical guide for the field (pp. 27–59). Cambridge: Cambridge University Press. DOI: https://doi.org/10.1017/cbo9780511542435.003
  8. Gray, A. (1982). Inequalities in health. The Black Report: A summary and comment. International Journal of Health Services, 12(3), 349–380. DOI: https://doi.org/10.2190/xxmm-jmqu-2a7y-hx1e
  9. Harper, S., & Stephen, J. (2004). An overview of methods for monitoring social disparities in cancer with an example using trends in lung cancer incidence by area-socioeconomic position and race-ethnicity. American Journal of Epidemiology, 167, 889–899. DOI: https://doi.org/10.1093/aje/kwn016
  10. Health Index. Ukraine. (2019). Retrieved from http://health-index.com.ua/
  11. Herzer, D., & Nunnenkamp, P. (2017). Income Inequality and Health: Evidence from Developed and Developing Countries. VoxUkraine. Retrieved from https://voxukraine.org/uk/nerivnist-dohodiv-ta-zdorov-ya-dokazi-z-rozvinenih-krayin-ta-krayin-shho-rozvivayutsya/ [in Ukrainian].
  12. Joas, H., & Knöbl, W. (2011). Sotsial'naya teoriya. Dvadcat' vvodnyh lekcij [Social Theory: Twenty Introductory Lectures]. Мoscow: Aletejya [in Russian].
  13. Keyes, C. L. M. (2002). The mental health continuum: From languishing to flourishing in life. Journal of Health and Social Research, 43, 207–222. DOI: https://doi.org/10.2307/3090197
  14. Keyes, C. L. M. (2005). Mental illness and/or mental health: Investigating axioms of the complete state model of health. Journal of Consulting and Clinical Psychology, 73(3), 539–548. DOI: https://doi.org/10.1037/0022-006x.73.3.539
  15. Lee, H., & Turney, K. (2012). Investigating the relationship between perceived discrimination, social status, and mental health. Society and Mental Health, 2, 1–20. DOI: https://doi.org/10.1177/2156869311433067
  16. Levchuk, N. M. (2007). Sotsialna dyferentsiatsiia stanu zdorov’ia ta smertnosti v Ukraini [Social Differentials in Health Status and Mortality in Ukraine]. Demohrafiia ta sotsialna ekonomika, 1, 12–27. Retrieved from http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/11687 [in Ukrainian].
  17. Link, B., & Phelan, J. (1995). Social conditions as fundamental causes of disease. Journal of Health and Social Behavior, 35, 80–94. DOI: https://doi.org/10.2307/2626958
  18. Maltseva, K. (2015). Health disparities research: A perspective on cultural consonance. Naukovi Zapysky NaUKMA. Sotsiolohichni nauky [NaUKMA Research Papers. Sociology], 174, 27–31.
  19. Maltseva, K. (2018). Internalized cultural models, congruence with culture, and mental health. Journal of Cross-Cultural Psychology, 49(8), 1302–1319. DOI: https://doi.org/10.1177/0022022118789262
  20. Maltseva, K. S., & Stepurko, T. H. (in preparation) Tsinnist rezultativ indeksu zdorovia ta yoho transformatyvnyi potentsial (section of the monograph) [in Ukrainian].
  21. Marmot, M. (2005). Social determinants of health inequalities. Public Health, 365, 19–25.
  22. Marmot, M. (2006). Status syndrome: A challenge to medicine. Commentary, 1304–1307.
  23. Martsenkovskyi, I. A., & Pavlenko, T. M. S. (2017). Fokus na sotsialnu nerivnist: nova polityka u sferi okhorony psykhichnoho zdorovia ditei ta pidlitkiv. Neironews: psykhonevrolohiia ta neiropsykhiatriia, 6(90), 5–7 [in Ukrainian].
  24. McLeod, J. (2012). The meanings of stress: Expanding the stress process model. Society and Mental Health, 2(3), 172–186. DOI: https://doi.org/10.1177/2156869312452877
  25. McLeod, J. (2015). Why and how inequality matters. Journal of Health and Social Behavior, 56(2), 149–165. DOI: https://doi.org/10.1177/0022146515581619
  26. Murali, V., & Oyebode, F. (2004). Poverty, social inequality and mental health. Advances in Psychiatric Treatment, 10, 216–224. DOI: https://doi.org/10.1192/apt.10.3.216
  27. Pearlin, L., Menaghan, E., Lieberman, M., & Mullan, J. (1981). The Stress Process. Journal of Health and Social Behavior, 22(4), 337–356. DOI: https://doi.org/10.2307/2136676
  28. Phelan, J., Link, B., & Tehranifar, P. (2010). Social conditions as fundamental causes of health inequalities: Theory, evidence, and policy implications. Journal of Health and Social Behavior, 51(1), S28–S40. DOI: https://doi.org/10.1177/0022146510383498
  29. Reyes-Garcia, V., Gravlee, C. C., McDade, T. W., Huanca, T., Leonard, W. R., & Tanner, S. (2010). Cultural consonance and psychological well-being: Estimates using longitudinal data from an Amazonian society. Culture, Medicine and Psychiatry, 34, 186–203. DOI: https://doi.org/10.1007/s11013-009-9165-z
  30. Sztompka, P. (2005). Sociologija: Analiz sovremennogo obshchestva [Sociology: Analysis of the Contemporary Society]. Мoscow: Logos [in Russian].
  31. Tellez, M., Zini, A., & Estupiñan-Day, S. (2014). Social determinants and oral health: An update. Dental Public Health, 1, 148–152. DOI: https://doi.org/10.1007/s40496-014-0019-6
  32. The Black Report. (1981). Journal of the Royal College of General Practitioners, 31, 131–132. Retrieved from https://www.ncbi.nlm.nih.gov/pmc/articles/PMC1971951/pdf/jroyalcgprac00099-0005.pdf
  33. Wilkinson, R., & Marmot, M. (Eds.) (2003). Social determinants of health: The solid facts. 2nd ed. International Center for health and Society. Retrieved from http://www.euro.who.int/__data/assets/pdf_file/0005/98438/e81384.pdf
  34. World Health Organization. (n. d.). About social determinants of health. Retrieved from http://www.who.int/social_determinants/sdh_definition/en/
  35. World Health Organization. (2006). Constitution of the World Health Organization. Retrieved from https://www.who.int/governance/eb/who_constitution_ru.pdf.
  36. World Health Organization. (2010). A conceptual framework for action on the social determinants of health. World Health Organization, 20–36. Retrieved from http://www.who.int/sdhconference/resources/ConceptualframeworkforactiononSDH_eng.pdf
  37. World Health Organization. (2018). Psihicheskoe zdorov'e. Retrieved from http://www.who.int/mediacentre/factsheets/fs220/ru/ [in Russian].

##submission.downloads##

Як цитувати

Mazay, D., & Maltseva, K. (2019). Вплив соціальної нерівності на здоров’я українського населення (за даними масиву European Social Survey, 2012). Наукові записки НаУКМА. Соціологія, 2, 23–34. https://doi.org/10.18523/2617-9067.2019.2.23-34

Номер

Том 2 (2019): Наукові записки НаУКМА. Соціологія

Розділ

Статті

Ліцензія

Авторське право (c) 2019 Daria Mazay, Kateryna Maltseva

Creative Commons License

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.

Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з такими умовами:

а) Автори зберігають за собою авторські права на твір на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License CC BY 4.0, котра дозволяє іншим особам вільно поширювати (копіювати і розповсюджувати матеріал у будь-якому вигляді чи форматі) та змінювати (міксувати, трансформувати, і брати матеріал за основу для будь-яких цілей, навіть комерційних) опублікований твір на умовах зазначення авторства.

б) Журнал дозволяє автору (авторам) зберігати авторські права без обмежень.

в) Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо поширення твору (наприклад, розміщувати роботу в електронному репозитарії), за умови збереження посилання на його першу публікацію. (Див. Політика Самоархівування)

г) Політика журналу дозволяє розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у репозитаріях) тексту статті, як до подання його до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).