Ієрархії персональних цінностей представників різних поколінь українців (на базі масиву ESS 2012 року)

Автор(и)

  • Roman Lyubenko Національний університет «Києво-Могилянська академія», Україна
  • Kateryna Maltseva Національний університет «Києво-Могилянська академія», Україна

DOI:

https://doi.org/10.18523/2617-9067.2018.10-24

Ключові слова:

цінності, ціннісні орієнтації, покоління, міжгенераційні відносини, кількісні методи

Анотація

Статтю присвячено кількісному дослідженню динаміки персональних ціннісних орієнтацій у межах різних поколінь. На основі масиву ESS (шоста хвиля, 2012 р.) автори порівняли ціннісні профілі трьох поколінь українців, що народились у проміжках між 1932-м та 1962-м, 1963-м та 1986-м, 1987-м та 1997-м роками. Отримані результати узгоджуються з висновками попередніх досліджень і вказують на загальну тенденцію до індивідуалізації ціннісних профілів на тлі занепадання важливості колективістичних цінностей в Україні.

Біографії авторів

Roman Lyubenko, Національний університет «Києво-Могилянська академія»

Бакалавр соціології Національного університету «Києво-Могилянська академія»

Kateryna Maltseva, Національний університет «Києво-Могилянська академія»

Кандидат філософських наук, доцент кафедри соціології Національного університету «Києво-Могилянська академія»

Посилання

  1. Karandashev, V. N. (2004). Metodika Shvartsa dlya izucheniya tsennostey lichnosti. SPb: Rech.
  2. Mahun, V., Rudnev, M. (2007). Zhiznennyye tsennosti naseleniya Ukrainy: sravneniye s 23 drugimi evropeyskimi stranami. Vestnik obshchestvennogo mneniya, 3 (89), 21–34.
  3. Sviatnenko, S. V. , & Vynohradov, O. H. (2013). Tsinnisni oriientatsii ukrainskoi molodi: porivnialnyi analiz. Naukovi Zapysky NaUKMA, 149, 32-36.
  4. Bourque, A. (2017). Are Millennials the most generous generation? Entrepreneur. (Accessed at: https://www.entrepreneur.com/article/271466 on 1.01.2018).
  5. Busby, M. (2017). Millennials wish they had grown up in baby boomers’ times – survey. The Guardian. (Accessed at: https://www.theguardian.com/money/2017/sep/09/millennials-wish-they-had-grown-up-in-baby-boomers-times-survey/ on 1.01.2018). https://doi.org/10.2139/ssrn.2985649
  6. Colby, S. (2014). The Baby Boom cohort in the United States: 2012 to 2060. The U.S. Census Bureau. (Accessed at: https://www.census.gov/prod/2014pubs/p25-1141.pdf on 1.01.2018).
  7. Fischer, R., Vauclair, M., Fontaine, J., & Schwartz, S. (2010). Are individual-level and country-level value structures different? Testing Hofstede’s legacy with the Schwartz Value Survey. Journal of Cross-Cultural Psychology, 41, 135–151. https://doi.org/10.1177/0022022109354377
  8. Hennessey, M. (2017). Generation X needs to save America from millennials. New York Post. (Accessed at: http://nypost.com/2017/08/05/generation-x-needs-to-save-america-from-millennials/ on 1.01.2018).
  9. Jaeger, H. (1985).Generations in history: Reflections on a controversial concept. History and Theory, 3 (24), 273–292. https://doi.org/10.2307/2505170
  10. Jansen, N. (1974).Definition of generation and sociological theory. Social Science, 2 (49), 90–98.
  11. Jones, M. (2007). Hofstede – Culturally questionable? Oxford Business & Economics Conference. (Accessed at: http://ro.uow.edu.au/commpapers/370/ on 1.01.2018).
  12. Kirkman, B. (2006). A quarter century of "Culture's Consequences": A review of empirical research incorporating Hofstede's cultural values framework . Journal of International Business Studies, 3 (37), 285–320. https://doi.org/10.1057/palgrave.jibs.8400202
  13. Knoppen, D., & Saris, W. (2009). Do we have to combine values in the Schwartz’ Human Values Scale? A Comment on the Davidov Studies. Survey Research Methods, 2 (3), 91–103.
  14. Lakatos, Z. (2015). Traditional values and the Inglehart constructs. Public Opinion Quarterly, 1 (79), 291–324. https://doi.org/10.1093/poq/nfv005
  15. Li, L., & Bond, M. (2010). Analyzing national change in citizen secularism across four time periods in the World Values Survey. World Values Research, 2 (3),19–32. https://doi.org/10.1016/j.soscij.2009.12.004
  16. Lopez, L. (2016). How baby boomers became the most selfish generation. Business Insider. (Accessed at: http://www.businessinsider.com/how-baby-boomers-became-the-most-selfish-generation-2016-11on 1.01.2018).
  17. Lyons, S., Duxbury, L., & Higgins, C. (2007). An empirical assessment of generational differences in basic human values. Psychological Reports, 2 (101), 339 – 352. https://doi.org/10.2466/pr0.101.2.339-352
  18. Mannheim, K. (1952). The problem of generations. In P. Kecskemeti (Ed.) Essays on the sociology of knowledge (pp. 276–322). London: Routledge.
  19. Marcus, J., Ceylan, S., & Ergin, C. (2016). Not so “traditional” anymore? Generational shifts on Schwartz calues in Turkey. Journal of Cross-Cultural Psychology, 1, 58–74. https://doi.org/10.1177/0022022116673909
  20. Netburn, D. (2016). Millennials are more conservative than Boomers or Gen Xers were at their age, study finds. The LA Times. (Accessed at: http://www.latimes.com/science/sciencenow/la-sci-sn-millennials-politics-conservative-20160907-snap-story.html on 1.01.2018).
  21. Ng, S. I., Lee, J. A., & Soutar, G. (2007). Are Hofstede’s and Schwartz’s value frameworks congruent? International Marketing Review, 2 (24), 164–180. https://doi.org/10.1108/02651330710741802
  22. Oxford Wordpower Dictionary (2013). Oxford: Oxford University Press.
  23. Pilcher, J. (1994). Mannheim's sociology of generations: An undervalued legacy. British Journal of Sociology, 3 (45), 481–495. https://doi.org/10.2307/591659
  24. Rose, A. (1956). Sociology and the study of values. The British Journal of Sociology, 1 (7), 1–17.
  25. Schmitz, L., & Weber, W. (2014). Are Hofstede’s dimensions valid? A test for measurement invariance of uncertainty avoidance. Interculture. Accessed at: www.interculture-journal.com/index.php/icj/article/download/226/322 on 1.01.2018).
  26. Schwartz, S. (2006). Theory of cultural value orientations: Explication and applications. Comparative Sociology, 5, 137–182. https://doi.org/10.1163/156913306778667357
  27. Schwartz, S. (2015). Basic individual values: Sources and consequences. Handbook of value. Oxford: Oxford University Press. Accessed at: https://www.researchgate.net/publication/277718092 on 1.01.2018).
  28. Smola, K., & Sutton, C. (2002). Generational differences: Revisiting generational work values for the new millennium. Journal of Organizational Behavior, 4 (23), 363–382. https://doi.org/10.1002/job.147
  29. Strauss, W., & Howe, N. (1992).Generations: The history of America's future, 1584 to 2069. N. Y., London, Toronto, Sydney: Harper Perennial.
  30. Ritzer, G. (Ed.) (2007). The Blackwell encyclopedia of sociology. Oxford: Blackwell Publishing.
  31. Troll, L. (1970). Issues in the study of generations. The International Journal of Aging and Human Development, 3, 199-218.
  32. Wohl, R. (1979). The generation of 1914. Cambridge, MA: Harvard University Press.
  33. Wright, J. (1991). Reviewed Work(s): Culture shift in advanced industrial society by Ronald Inglehart. Contemporary Sociology, 6(20), 892–894. https://doi.org/10.2307/2076175

##submission.downloads##

Як цитувати

Lyubenko, R., & Maltseva, K. (2018). Ієрархії персональних цінностей представників різних поколінь українців (на базі масиву ESS 2012 року). Наукові записки НаУКМА. Соціологія, 1, 10–24. https://doi.org/10.18523/2617-9067.2018.10-24

Номер

Том 1 (2018): Наукові записки НаУКМА. Соціологія

Розділ

Статті

Ліцензія

Авторське право (c) 2018 Roman Lyubenko, Kateryna Maltseva

Creative Commons License

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.

Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з такими умовами:

а) Автори зберігають за собою авторські права на твір на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License CC BY 4.0, котра дозволяє іншим особам вільно поширювати (копіювати і розповсюджувати матеріал у будь-якому вигляді чи форматі) та змінювати (міксувати, трансформувати, і брати матеріал за основу для будь-яких цілей, навіть комерційних) опублікований твір на умовах зазначення авторства.

б) Журнал дозволяє автору (авторам) зберігати авторські права без обмежень.

в) Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо поширення твору (наприклад, розміщувати роботу в електронному репозитарії), за умови збереження посилання на його першу публікацію. (Див. Політика Самоархівування)

г) Політика журналу дозволяє розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у репозитаріях) тексту статті, як до подання його до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).