Онтологічні засади дизабілиті: класифікація моделей

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.18523/2617-9067.2025.8.126-131

Ключові слова:

дизабілиті, інвалідність, моделі дизабілиті, моделі інвалідності, класифікація моделей дизабілиті, класифікація моделей інвалідності

Анотація

У статті здійснено класифікацію моделей дизабілиті (інвалідності) на основі їхніх онтологічних засад. Виокремлено п’ять моделей: метафізичну, дефіциту, соціального конструкту, біопсихосоціальну та культурну, — крізь призму яких осмислюється як репрезентація явища дизабілиті, так і пов’язані з ним нормативні уявлення, інституційні практики та соціальні взаємодії. Завдяки цій класифікації впорядковано та уніфіковано численні моделі дизабілиті, оцінено їхні переваги і недоліки та зроблено огляд сучасних моделей, що виходять за межі медико-соціальної дихотомії.

Біографії авторів

Юлія Смоленська, Національний університет «Києво-Могилянська академія»

студентка 4 курсу бакалаврської програми «Соціологія», Національний університет «Києво-Могилянська академія»

yu.smolenska@ukma.edu.ua

Сергій Артикуца, Національний університет «Києво-Могилянська академія»

старший викладач кафедри соціології Національного університету «Києво-Могилянська академія»

artykutsass@ukma.edu.ua

Посилання

  1. Barnes, C. (1991). Disabled people in Britain and discrimination: a case for anti-discrimination legislation. C Hurst & Co.
  2. Barnes, C. (2019). Understanding the social model of disability: Past, present and future. In N. Watson, A. Roulstone, & C. Thomas (Eds.), Routledge Handbook of Disability Studies (pp. 14–31). Routledge.
  3. Braddock, D., & Parish, S. (2001). An Institutional History of Disability. In G. Albrecht, K. Seelman, & M. Bury (Eds.), Handbook of Disability Studies (pp. 11–68). Sage Publications.
  4. Bruce, A. (2014). Which Entitlements and for Whom? The Convention on the Rights of Persons with Disabilities and its Ideological Antecedents [Dissertation, Lund University]. https://www.lunduniversity.lu.se/lup/publication/e74e549e-92b7-4999-8472-8f21cfdd06f6
  5. Devlieger, P., Rusch, F. & Pfeiffer, D. (2003). Rethinking Disability. The Emergence of New Definitions, Concepts and Communities. Garant.
  6. Hughes, B. (2007). Being disabled: Towards a critical social ontology for disability studies. Disability & Society, 22(7), 673–684. https://doi.org/10.1080/09687590701659527
  7. Imrie, R. (2004). Demystifying disability: A review of the International Classification of Functioning, Disability and Health. Sociology of Health & Illness, 26, 287–305. https://doi.org/10.1111/j.1467-9566.2004.00391.x
  8. Linton, S. (2005). What is disability studies? PMLA, 120(2), 518–522. https://www.jstor.org/stable/25486177
  9. Malanii, N. (2018). Disability and invalidity: genealogy of the terms. Southern Archive (philological sciences), 74, 140–143. https://pa.journal.kspu.edu/index.php/pa/article/view/495/494 [in Ukrainian].
  10. Oliver, M. (2004). The social model in action: If I had a hummer. In C. Barnes & G. Mercer (Eds.), Implementing the social model of disability (pp. 18–31). The Disability Press.
  11. Olkin, R. (2002). Could you hold the door for me? Including disability in diversity. Cultural Diversity & Ethnic Minority Psychology, 8(2), 130–137. https://doi.org/10.1037/1099-9809.8.2.130
  12. Pfeiffer, D. (2002). The philosophical foundations of disability studies. Disability Studies Quarterly, 22(2). https://doi.org/10.18061/dsq.v22i2.341
  13. Retief, M., & Letšosa, R. (2018). Models of disability: A brief overview. HTS Teologiese Studies / Theological Studies, 74. https://doi.org/10.4102/hts.v74i1.4738
  14. Shakespeare, T. (2010). The social model of disability. In L. J. Davis (Ed.), The Disability Studies Reader (pp. 266–273). Routledge.
  15. Sukovata, V. (2012). Teoriia “dyzabiliti” ta konstruktsii invalidnosti v masovii kulturi. Sotsiolohiia: teoriia, metody, marketynh, 1, 82–98. https://stmm.in.ua/archive/ukr/2012-1/7.pdf [in Ukrainian].
  16. Twardowski, S. (2022). Cultural model of disability – origins, assumptions, advantages. Kultura i Edukacja, 136(2). http://dx.doi.org/10.15804/kie.2022.02.03
  17. Waldschmidt, A. (2017). Disability goes cultural: The cultural model of disability as an analytical tool. In Culture – Theory – Disability (pp. 19–28). https://doi.org/10.1515/9783839425336-003
  18. Waldschmidt, A. (2018). Disability–Culture–Society: Strengths and weaknesses of a cultural model of dis/ability. Alter, 12(2), 65–78. https://doi.org/10.1016/j.alter.2018.04.003
  19. WHO. (1980). International Classification of Impairments, Disabilities, and Handicaps.
  20. WHO. (2002). Towards a Common Language for Functioning, Disability and Health.

##submission.downloads##

Опубліковано

2025-12-12

Як цитувати

Смоленська, Ю., & Артикуца, С. (2025). Онтологічні засади дизабілиті: класифікація моделей. Наукові записки НаУКМА. Соціологія, 8, 126–131. https://doi.org/10.18523/2617-9067.2025.8.126-131

Номер

Том 8 (2025): Наукові записки НаУКМА. Соціологія

Розділ

Статті

Ліцензія

Авторське право (c) 2025 Yuliia Smolenska, Serhii Artykutsa

Creative Commons License

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.

Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з такими умовами:

а) Автори зберігають за собою авторські права на твір на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License CC BY 4.0, котра дозволяє іншим особам вільно поширювати (копіювати і розповсюджувати матеріал у будь-якому вигляді чи форматі) та змінювати (міксувати, трансформувати, і брати матеріал за основу для будь-яких цілей, навіть комерційних) опублікований твір на умовах зазначення авторства.

б) Журнал дозволяє автору (авторам) зберігати авторські права без обмежень.

в) Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо поширення твору (наприклад, розміщувати роботу в електронному репозитарії), за умови збереження посилання на його першу публікацію. (Див. Політика Самоархівування)

г) Політика журналу дозволяє розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у репозитаріях) тексту статті, як до подання його до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).