Наукові записки НаУКМА. Соціологія

Вибір методів валідації для агентних моделей: практичні підходи

Артем Сердюк — 2025-12-11

Агентне моделювання виникло як обчислювальний підхід для вивчення складних соціальних явищ через дослідження взаємодії агентів на мікрорівні, проте практика валідації моделей залишається непослідовною.
У статті запропоновано практичний підхід для вибору методів валідації. За допомогою обчислювального експерименту автор проаналізував 76 сценаріїв валідації, які охоплюють шість цілей моделювання (пояснення явищ, валідація теорії, генерація гіпотез, обмеження результатів, комунікація висновків, навчання), чотири рівні спостережуваності (багаті дані, часткові або зашумлені дані, лише проксі-дані, відсутність спостережуваності) та чотири етапи розроблення (концептуальний, імплементація, вдосконалення, фінальна валідація).
Кластерний аналіз виявив три категорії методів валідації: універсальні методи (візуалізація, експертне оцінювання, структурні перевірки), які використовуються широко і незалежно від контексту; контекстно-залежні методи (аналітика даних, каузальний аналіз), застосування яких залежить від наявності даних; та спеціалізовані методи (емпірична валідація, IGSS, аналіз чутливості, бутстрепінг, семплінг, докінг), які потребують специфічних умов. Аналіз крайових сценаріїв виявив два основні обмеження, які впливають на вибір методів валідації: обмеження спостережуваності та обмеження етапу розроблення. На основі цих висновків розроблено практичний підхід вибору методу валідації агентної моделі на основі контексту: 1) оцінювання контексту; 2) застосування універсальних методів у всіх випадках; 3) вибір контекстно-залежних методів за етапом розроблення; 4) додавання спеціалізованих методів на основі контексту; 5) визнання компромісів та документування обмежень.
Застосування підходу, запропонованого Керол Адам (Carole Adam) і Бенуа Году (Benoit Gaudou) до моделі евакуації під час лісових пожеж, продемонструвало його цінність. Аналіз виявив як успішні стратегії валідації, використані авторами (систематичний якісний аналіз, структурна валідація), так і прогалини в їхньому підході (бракує експертного оцінювання, рольових ігор, відкладений аналіз чутливості).
Результати дослідження свідчать, що ефективна валідація моделей агентного моделювання вимагає систематичного оцінювання контекстуальних обмежень, що допомагає дослідникам обирати найбільш відповідні методи валідації розроблених агентних моделей.

Російсько-українська війна з погляду теорії складних систем

Олена Пугачова — 2025-12-11

У статті досліджено застосування ідей теорії складних систем для аналізу та ухвалення рішень у контексті російсько-української війни та в період після її завершення. Розглянуто обмеження традиційних підходів до вивчення соціальних систем в умовах невизначеності. У межах генеративної соціальної науки описано механізм поширення протестного руху та представлено агентну модель, що відображає динаміку громадської думки під час війни в Україні.

Освітні втрати та динаміка нерівності освітніх здобутків школярів на початковому етапі війни в Україні

Артем Закотюк — 2025-12-11

Безпрецедентний факт проведення другого для України міжнародного дослідження оцінювання освітніх здобутків 15-річних школярів і школярок PISA восени 2022 року, в розпал повномасштабної російсько-української війни, уможливив порівняння результатів із попереднім першим дослідженням PISA-2018. Під час війни триває накопичення освітніх втрат, зростає частка дітей, які не мають базових знань у трьох ключових освітніх галузях (читання, математика, природничі науки). Освітні втрати суттєво залежать від соціально-економічних та демографічних характеристик здобувачів освіти (тип освітнього закладу, місце проживання, соціально-економічне походження, гендер). Найбільші освітні втрати виявлено серед вихідців із високими та середніми показниками соціально-економічного та культурного статусу сім’ї з усіх освітніх галузей. Залежність між соціально-економічними чинниками та ймовірністю досягти базового або вищого рівня знань зменшилася. Негативні ефекти війни найбільше розподілені серед дітей із великих міст: імовірно, це пов’язано з більшою кількістю пошкодженого житла, обстрілів, повітряних тривог, руйнувань соціальної інфраструктури тощо.

Мотиви читацьких практик і читацького вибору молоді Києва під час російсько-української війни

Дар’я Чебаненко — 2025-12-12

У статті розглянуто теоретико-методологічну рамку дослідження читацьких практик у соціології, виокремлено результати соціологічних досліджень мотивів читацького вибору та читацьких практик в українському контексті; встановлено тенденції читацького вибору під час війн. На емпіричному етапі дослідження за допомогою якісних соціологічних методів виявлено мотиви читацького вибору молоді Києва після повномасштабного вторгнення Росії в Україну, а також відповідно до зібраних даних розроблено класифікацію цих мотивів, що поєднала й доповнила напрацювання Боба Ашервуда, Джекі Тойн, Кетрін Рос та Сьюзен Фіск. Виявлено такі основні категорії мотивів читацького вибору: соціальна залученість, формування самості, відчуттєве перезавантаження, самовдосконалення.

Доступ жінок до сфери кібербезпеки в Україні в контексті російсько-української війни

Катерина Заремба — 2025-12-12

У статті з’ясовано передумови та сучасний стан доступу жінок до сфери кібербезпеки. Виділено соціокультурні, історичні та політичні передумови. Виклики й успіхи доступу жінок до сфери кібербезпеки розглянуто на мікро-, мезо- та макрорівні. Емпіричну частину статті становлять результати 14 напівструктурованих інтерв’ю, проведених навесні 2025 р. з працівниками і працівницями сфери кібербезпеки в Україні. Виявлено особливості доступу жінок до кібербезпеки в українському суспільстві, беручи до уваги виклики російсько-української війни та ситуацію з гендерною (не)рівністю в галузі.

У пошуках справедливості: відновлення прав і відповідальність у контексті війни, окупації та реінтеграції мешканців тимчасово окупованих територій України

Анна Осипчук — 2025-12-12

Стійкість і соціальна згуртованість українського суспільства, як і майбутня реінтеграція тимчасово окупованих територій України, є неможливими без задоволення запиту громадян на справедливість. Ця стаття ставить за мету на основі результатів трьох хвиль загальнонаціонального опитування у 2023–2024 рр. з’ясувати ставлення мешканців підконтрольної уряду України території до питань відновлення прав і справедливості та встановлення відповідальності в контексті війни, окупації та деокупації, а також до політик реінтеграції; ідентифікувати ті аспекти відновлення правосуддя, які торкаються питань колабораційної діяльності та роботи на ворога і є специфічними для окупованих територій України та тих, хто там проживає.

Повернення в деокуповане місто: відчуття дому в зруйнованому російсько-українською війною просторі

Анна Костенко — 2025-12-12

У повсякденному житті дім сприймається як очевидна й стабільна основа, яка рідко стає об’єктом рефлексії. Проте в умовах загрози або втрати цей концепт набуває нових змістів і потребує переосмислення. Соціологія дає змогу досліджувати дім на різних аналітичних рівнях — як фізичний простір, соціокультурну конструкцію та поле міжособистісних взаємодій. У цій статті на прикладі міста Ірпінь, битва за яке тривала з 27 лютого по 28 березня 2022 р., проаналізовано, як російсько-українська війна змінює сприйняття дому. На основі аналізу корпусу текстів проведених авторкою напівструктурованих інтерв’ю з мешканцями міста у 2023 р. розглянуто, як досвід бойових дій у місті змінює відчуття дому і міського простору. Показано, як концепт дому і його різні виміри (фізичний, соціальний, ідентичнісний) працюють на площині зруйнованого та деокупованого міста.

Чинники адаптації колишніх цивільних до військової служби під час повномасштабного вторгнення Росії в Україну (на прикладі роти XXX)

Діана Бойко — 2025-12-12

Статтю присвячено явищу адаптації колишніх цивільних до військової служби. В огляді літератури концептуалізовано поняття адаптації та запропоновано теоретичні підходи до розгляду цього явища з позиції ідей А. Шюца, П. Бергера та Т. Лукмана, І. Гофмана, П. Бурдьє, а також К. Оберга та Б. Бергмана. Розглянуто спектр чинників адаптації військовослужбовців з досвіду армій інших країн. Емпірична частина дослідження ґрунтується на якісній методології. У результаті аналізу глибинних інтерв’ю з військовослужбовцями роти ХХХ виокремлено та систематизовано чинники адаптації колишніх цивільних до військової служби в умовах повномасштабної війни Росії проти України.

«Чи можу я тебе обійняти?»: конструювання маскулінностей капеланів Збройних Сил України

Надія Суровцева — 2025-12-12

У статті розглянуто теоретико-методологічні засади конструювання нормативної маскулінності загалом і священнослужителів, військових капеланів у часи війни зокрема. Емпіричною частиною дослідження є аналіз 14 глибинних напівструктурованих інтерв’ю з чоловіками, які здійснюють військову капеланську діяльність у Збройних Силах України в період російсько-української війни. Маскулінності респондентів охарактеризовано (на основі класифікації Е. Томпсона і Дж. Плека) за трьома ознаками нормативності: статусу, твердості та антифемінності. Виявлено ознаки мілітаризованої маскулінності та її легітимацію в ситуації повномасштабної війни.

ЛГБТ-військові в Україні під час російсько-української війни: тенденції в суспільному ставленні та перспективи впровадження політик із протидії дискримінації в армії України

Дзвенислава Щерба — 2025-12-12

У статті окреслено роль ЛГБТ-військових в українському суспільстві як суб’єкта спротиву в російсько-українській війні в контексті суспільних настроїв та можливостей для впровадження антидискримінаційних політик в інституті армії. За результатами дослідження, які ґрунтуються на матеріалах проведеного опитування, виокремлено основні тенденції в громадській думці щодо участі ЛГБТ-людей у захисті країни під час повномасштабної війни та впровадження політик із протидії дискримінації в армії України. Крім того, розглянуто приклади політик щодо ЛГБТ-військових у Швеції, США, Великій Британії та Канаді, які потенційно могли б бути адаптовані і до українського контексту.

Онтологічні засади дизабілиті: класифікація моделей

Юлія Смоленська — 2025-12-12

У статті здійснено класифікацію моделей дизабілиті (інвалідності) на основі їхніх онтологічних засад. Виокремлено п’ять моделей: метафізичну, дефіциту, соціального конструкту, біопсихосоціальну та культурну, — крізь призму яких осмислюється як репрезентація явища дизабілиті, так і пов’язані з ним нормативні уявлення, інституційні практики та соціальні взаємодії. Завдяки цій класифікації впорядковано та уніфіковано численні моделі дизабілиті, оцінено їхні переваги і недоліки та зроблено огляд сучасних моделей, що виходять за межі медико-соціальної дихотомії.

Трансформація повсякденності людей з інвалідністю через російське повномасштабне вторгнення в Україну

Софія Лавренюк — 2025-12-11

На основі соціологічних підходів до вивчення повсякденності окреслено теоретичні засади її трансформації в умовах війни, коли бар’єри для людей з інвалідністю набувають критичного значення. Емпірична база дослідження — 43 інтерв’ю (2021–2025). Вибірка охоплює цивільних із вродженою та набутою інвалідністю, а також ветеранів/-ок. Виокремлено просторовий, економічний, інституційний та соціальний виміри трансформацій, а також специфіку досвіду ветеранів/-ок із різкою зміною функціонального стану й адаптацією до цивільного життя.