Наукові записки НаУКМА. Соціологія

Застосування дискурс-аналізу в сучасних соціальних дослідженнях

2023-11-28T16:55:26+02:00

У статті розглянуто основні теорії дискурсу (підходи Фуко, Лакло і Муфф та критичний дискурс-аналіз) і застосування запропонованих цими теоріями підходів до дискурс-аналізу в сучасних соціальних дослідженнях. Показано, що всі теорії дискурсу ґрунтуються на принципах соціального конструктивізму: сконструйованість знання; існування множинних варіантів знання; одночасно конструювання і відтворення соціальної реальності в процесі соціальної взаємодії; ідея про те, що суб’єкти конструюють значення всередині дискурсу, у свою чергу дискурс конструює соціальну реальність. Виділено такі ознаки основних дискурсивних теорій: рівень інклюзивності дискурсу, функції дискурсу, сталість дискурсивної структури, рівень агентності суб’єктів. Для проведення соціального дослідження найбільш оптимальним є критичний дискурс-аналіз за Норманом Феркло: дискурс сприймається водночас як соціальна практика, як тип мовлення, характерний для окремої галузі знань, і як артикуляція життєвого досвіду людини чи категорії людей, що перебувають у певній структурній позиції. Наведено приклади й поширені напрями застосування критичного дискурс-аналітичного дослідження структурної соціальної нерівності.

Інституціоналізація соціології дитинства як окремої галузі: міжнародний досвід та Україна

2023-11-29T10:19:07+02:00

Соціологія дитинства як галузь соціології виокремилась та інституціоналізувалась у європейській і північноамериканській науковій думці близько 40 років тому. До того часу дітей і дитинство досліджували в межах соціології сім’ї або вікової соціології. У статті розглянуто чинники виникнення нової галузі, а також обставини й постаті, котрі стали рушієм змін у традиційному ставленні соціальної науки до дитини та дитинства протягом ХХ ст. Також ідеться про те, що таке нова соціологія дитинства та студії дитинства і чим погляди їхніх прибічників відрізняються від традиційних; які саме принципи об’єднують дослідників нової соціології дитинства та як соціологія дитинства розвивається в Україні.

Теоретико-методологічні засади аналізу агентних трансформацій у громадах

2023-11-29T11:06:32+02:00

У контексті реформи місцевого самоврядування та територіальної організації влади (децентралізації) у статті розглянуто теоретико-методологічні засади аналізу трансформацій у громадах. Теоретичним підґрунтям аналізу є теорія морфогенезу М. Арчер і концепція габітусу та соціальних полів П. Бурдьє. Агентність як внутрішня здатність індивіда діяти, незважаючи на обмеження соціальних структур і культури, відіграє ключову роль у формуванні соціальних змін. Можна припустити, що передання повноважень і фінансів органам місцевого самоврядування сприятиме зростанню проявів індивідуальної агентності членів громад. Надійною основою для ефективного самоврядування й сталого розвитку громад у майбутньому може стати посилення рефлексивних навичок індивідів.

Організаційна адаптація до соціального розриву, спричиненого повномасштабним російським вторгненням в Україну

2023-11-29T11:23:10+02:00

Більшість опублікованих досліджень про соціальний вплив катастроф стосується стихійних лих, які мають руйнівний, але короткочасний вплив, тоді як соціальним потрясінням, спричиненим війною (наприклад, ситуація в Україні після повномасштабного російського вторгнення), приділяється мало уваги. Мета цього дослідження – зрозуміти природу порушень у роботі українських комерційних і некомерційних організацій, спричинених повномасштабним російським вторгненням, та дослідити адаптаційні механізми, які використовуються для подолання цих порушень. Для цього проведено якісне дослідження 22 українських організацій та використано типологію організованих реакцій, розроблену Центром дослідження катастроф (Disaster Research Center, DRC), щоб класифікувати їхні відповіді.
Результати дослідження свідчать про те, що більшість опитаних організацій зіткнулися з певними розривами в операційній діяльності, яку вони відновили за доволі короткий термін. Крім того, протягом перших кількох тижнів після повномасштабного російського вторгнення вони явлено, що опитані організації не стикалися з проблемами, типовими для катастроф, спричиненими конфліктами.
За результатами інтерв’ю було виділено шість класів нових організаційних запитів, спричинених повномасштабним російським вторгненням: класи «Потреба в допомозі армії» та «Безпека співробітників» належать до запитів, викликаних дією небезпечних агентів; «Вигорання» та «Соціальна відповідальність стосовно співробітників» є запитами, викликаними реакцією організації на загрози; класи «Зменшення витрат» та «Пошук нових ринків і продуктів» є запитами, породженими радикальними змінами зовнішнього та внутрішнього середовища.
Також було досліджено організаційні реакції на ці класи запитів. Реакції на запити, викликані безпосередньо небезпечними агентами, мають більше імпровізаційних і новаторських дій, деякі з яких уже структурувались у нові організаційні ролі та процедури. Реакції на запити, спричинені реакцією організацій на загрози, включають значну переорієнтацію наявних механізмів, найбільш показовими з яких є переорієнтація ролі та функцій HR-спеціалістів і повторне використання підходів, розроблених під час пандемії COVID-19. Реакції на запити, спричинені зміною середовища, дуже різноманітні й креативні, що ускладнює їх узагальнення.

Залучення жінок до військової освіти в Україні

2023-11-29T11:52:00+02:00

Після повномасштабного російського вторгнення питання доступу жінок до військової освіти стає ще більш актуальним і потребує нагального вирішення. У статті презентовано соціологічну частину результатів дослідження доступу жінок до військової освіти в Україні, виконаного в межах проєкту НАКО «Просування гендерної рівності в ЗСУ». Розглянуто успіхи і виклики забезпечення гендерної рівності стосовно сфери освіти загалом і військової освіти зокрема. Вивчено громадську думку українського суспільства про те, що жінкам мають бути надані рівні можливості із чоловіками здобувати військову освіту.

Соціальні детермінанти здоров’я українських біженок у Чеській Республіці

2023-11-29T12:55:15+02:00

Основною метою дослідження було виявити соціальні детермінанти здоров’я та їх зв’язок із самооцінкою стану фізичного здоров’я у вибірці українських біженок (N = 919), що переїхали до Чеської Республіки. Середній вік респонденток становив 38 років. Більшість із них зазначили, що перебувають в офіційному або цивільному шлюбі (68 %) та мають дітей віком до 18 років (70 %). Українські біженки, що взяли участь у дослідженні, мали вищу освіту (71 %), працювали в Україні (74 %) та мігрували до Чехії з міської місцевості (88 %). До участі в опитуванні жінки перебували в Чехії в середньому 15 тижнів. Щодо самооцінки фізичного здоров’я, то 43 % опитаних оцінили своє здоров’я як добре, 46,8 % – як задовільне, а 10,2 % – як погане чи дуже погане. Крім того, 27,9 % зазначили, що стан їхнього фізичного здоров’я за останній місяць погіршився. Для дослідження зв’язку між самооцінкою стану здоров’я та соціальним капіталом і соціально-економічними та соціально-медичними детермінантами, скоригованими за соціально-демографічними показниками респонденток, було проведено біноміальний логістичний регресійний аналіз. Зроблено висновок, що всі моделі були значущими для пояснення самооцінки фізичного здоров’я українських біженок. У процесі дослідження виявлено деякі соціально-демографічні (вік понад 40 років, проживання в міській місцевості до вимушеної міграції) та соціальні детермінанти здоров’я: 1) фінансові труднощі та погіршення соціально-економічного статусу під час вимушеної міграції; 2) обмежений доступ або недоступність медичних послуг у приймаючій країні; 3) погіршення здоров’я протягом останнього місяця, наявність одного або кількох хронічних захворювань, обмеження повсякденної активності через погане самопочуття; 4) досвід дискримінації в приймаючій країні; 5) відсутність людини, з якою можна поділитись особистими почуттями та проблемами, які значною мірою пов’язані з гіршою самооцінкою фізичного здоров’я. Натомість жінки (1) з дітьми до 18 років, (2) із заощадженнями з України та (3) ті, що не повідомляли про поранення чи завдання шкоди здоров’ю внаслідок війни, рідше оцінювали своє здоров’я як погане. Результати дослідження можуть бути використані в соціальній політиці Чехії для полегшення інтеграції українських біженок і запобігання погіршенню їхнього здоров’я.

Групи рівних для медичних фахівців в Україні: досвід упровадження інноваційного формату безперервного професійного розвитку

2023-11-29T13:23:16+02:00

У статті описано контекст, результати запровадження й функціонування в Україні з 2020 р. груп рівних як інноваційного формату безперервного професійного розвитку (БПР) для лікарів, медсестер та управлінців первинної медичної допомоги за підтримки україно-швейцарського проєкту «Розвиток медичної освіти». Як стратегію дослідження було обрано метод кейс-стаді. Загалом проаналізовано 40 прикладів запровадження груп рівних для медичних фахівців практично з усіх областей України в приватних (9) і комунальних (25) закладах охорони здоров’я, а також практиках ФОП (6). Фасилітатори, учасники груп рівних підкреслювали не лише освітній внесок такого формату БПР у їхню професію, а й соціальний та психологічний компоненти. Згідно з результатами дослідження, перешкодами у створенні й сталості груп рівних є відсутність підтримки керівництва, брак часу, мотивації та формальних стимулів (балів БПР).

Уможливлення учнівської аґентності в інноваційних школах України: пріоритизація чинників інноваційного навчального середовища

2023-11-29T14:08:53+02:00

Цю статтю присвячено презентації та обговоренню першої частини результатів, отриманих під час онлайн-опитування 22 засновників/директорів інноваційних та/або альтернативних шкіл України (2022). Учасники дослідження визначали ступінь важливості низки чинників інноваційного навчального середовища (ІНС), використовуючи шкалу оцінювання важливості для кожного. Набір пріоритетів чинників, що сформувалися в результаті дослідження, виконує два завдання: по-перше, щодо змісту допомагає визначити ядро інноваційних зусиль у контексті необхідності розвивати сильну учнівську аґентність; а по-друге, методологічно слугує елементом, що структурував глибинні інтерв’ю, проведені з учасниками дослідження після анкетування.
Визначення пріоритетних чинників ІНС виконує декілька дослідницьких завдань. По-перше, чинник спільного розуміння особливостей бачення процесу навчання усіма, хто працює з учнями, – абсолютний лідер за важливістю серед чинників ІНС – свідчить про засадничу роль цінностей, які визначають структурну взаємодію. По-друге, важливість групи чинників, що стосуються пізнання учнями самих себе (самопізнання), пошуку власної ідентичності та регулярної практики аналізу навчального досвіду й саморефлексії, акцентує критичну важливість супроводу учнівства в цій роботі, щоб уможливити прояви суб’єктивного в процесі навчання. І, нарешті, по-третє, багатовимірність важливих чинників ІНС натякає на необхідність сприймати процес навчання комплексно, а не таким, що дорівнює викладанню. Хоча роль професійної готовності вчителів як «провідників» інноваційного навчання є дуже важливою, і результати дослідження це підтверджують.
Вимір роботи з учнями в частині їхнього самопізнання та самоідентифікації є знаковим для ІНС, оскільки саме чутливість до індивідуальних особливостей учнів і здатність навчального середовища диференціюватися відповідно до різних потреб учнів становлять сутність його інноваційності.